1 глава
Історія мого знайомства з Володею.
2 глава
3 глава
4 глава
Найкращий друг
5 глава
Всією душею
Найкращий друг
Я ніколи не розказувала нікому про що я думаю. Але іноді так хочеться все комусь розповісти, поділитися з кимось про свої почуття, порадитися з кимось. Але все ж таки я все тримаю в собі.
    І я вирішила розповісти всі свої думки тобі, Щоденнику!

    Спершу я розповім про мого найкращого друга, якого звуть Денис.

    Почнемо з того, що Денис і я колись не дуже ладили. Ми билися, сварилися і навіть обзивалися різними образливими словами. Але це було дуже давно, нам ще тоді було по 9-8 років.
    З роками ми більше здружувалися і дійшло до того, що ми тепер найкращі друзі. Як би не Денис, я навіть не знаю, з ким би я так дружила.  Кому би я все розповідала.  Я його люблю, всією душою і ти не думай, що я закохалася, просто він для мене все.

Щоб ти більше зрозумів мої думки, я більше розповім про нас двох.

    Так як ти уже знаєш, я їжджу кожного дня додому з коледжу і разом зімною їздить Денис. Так як нас шофер автобуса уже знає, то він хоче нас з Денисом звести. Але навіщо йому це не знаю.  Шофер автобуса завжди щось нам натякає і навіть коли Денис не їздить зімною він завжди питає мене про Дениса. Я спершу нічого не розуміла, але коли останній раз ми з Данисом їздили цим автобусом, то шофер запитав мене:

- Ну що, щось було?

Я запитала його:

- А що мало бути?

   Денис подивився то на мене то на щофера і той сказав:

- А ну скажи їй, що мало бути.

   Денис самий нічого не розуміючи запитав його:

  - Що мало бути?

   Нарещі ми під'їхали до нашої зупинки і вийшли з автобуса. Так як з нами ще вийшла наша однокласниця то я уже нічого не питала Дениса. Я тоді ще не розуміла, що шофер хотів, але коли Денис пішов додому і наші шляхи розійшлися, я зрозуміла все.
    
    《Він хотів, що ми з Денисом були разом》
   Він тоді запитав нас чи ми разом чи ні. Чи у нас щось получилось.
     І від тоді я все не можу перестати думати про нього.  Я все собі говорю, що Денис мій найкращий друг і більше нічого.  Але це нічого не давало. А ще мені мама з татом завжди про нього говорять, що він не поганий і ще багато чого. Але все ж таки він мій найкращий друг і я не хочу його втратити як друга.
     Але все одно, його погляд такий ніжний, а його голос коли ми розмовляємо. Якщо чесно ніхто так не ставиться добре і красиво до мене, як він.


 

© Τατιάnα ,
книга «Щоденник стосунків.».
Коментарі