Не прості зміни
Anni Teguila
Я стала сильною, розучилася плакати за когось. Перестала соромитися, почала бути гарнішою. Мені хочеться пробувати щось нове, виходить, тільки не одразу. Перестала дурити, почала не домовляти. І до людей я припинила звикати. Тепер коли хтось іде, я не сумую. Почала читати жанри, які раніше не розуміла. Коло спілкування змінила, забула навіть за кого та за що. Гроші почала накопичувати, і дітей почала любити. Говорити стала впевненою, не буваю розсіяною. Почала вивчати нову мову, хочу стати розумнішою. Перестала фарбуватися, залишилися люди точніші. І все це, лише за одних сказаних слів, не потрібних мені людей. 😉
2021-07-20 18:29:12
16
0
Інші вірші поета
Тримай мене Мить Душа Любіть дітей
Інші поети
Pratyusha Pathak
@_pratyusha_
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2477
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3211