Я
Новий день
Сіра Буденність?
Комедія моралі
Сіра Буденність?
             Понеділок . Шоста ранку .

Думки хаотично літають у мене голові, хочу спіймати хоч одну та мені не вдається це зробити.

Сьогодні трохи проспала на навчання, тому на автобусну зупинку мені приходиться бігти, в останню хвилину встигаю на автобус, сіла на останнє вільне місце, таке відчуття що воно чекало саме мене. 

Біля мене сидить молода дівчина в білосніжному пальті яке так і вимагало дивитися лише на нього, в  навушниках в неї музика грає так сильно що здається її чують всі.

До коледжу їхати близько хвилин сорок тому я маю багато часу, щоб морально підготуватися до того що почався новий робочий тиждень . 

Автобус зупинився біля невеличкої кав'ярні натовп людей повалив з автобуса в ньому можна розгледіти і мене .

Я завжди йду біля залізничної дороги, з лівого боку неймовірна алея, дерева в багряному вбранні, довге листя яке легко літає біля них, а з правого боку єврейське кладовище ( Некрополь ) на якому євреї поховані згідно з єврейською традицією,
Там земля вважається святою. 

Знаєте коли я вперше йшла цією дорогою на мене дуже вплинула атмосфера цього місця, вона ніби показувала наскільки життя швидко і водночас спокійно проходить у нас під носом.
Сьогодні ти гуляєш алеями, п'єш каву і насолоджуєшся життям, а завтра можеш бути по іншу сторону.

Чути гудок, стукіт коліс на неймовірній швидкості несеться потяг, залишаючи за собою велику хмару з пилу та листя, з вагонів видно чорне як смалець вугілля. 

                "--------------------------------"

Інколи я трохи забуваю про свою ненависть до людей  і навіть захоплююсь ними,  коли бачу на що вони здатні, ці багато кілометрові колії, потяги,  ракети, неймовірної величини мости, літаки, кораблі  і це лише мала частина, це все зроблено і вигадано - Людиною.


© Tianna Mase_,
книга «Незнайомка».
Комедія моралі
Коментарі