Я
Новий день
Сіра Буденність?
Комедія моралі
Комедія моралі
Таємні квіти


Чим бездоганніша людина зовні, тим більше демонів у неї всередині. 
(Зигмунд Фрейд)


Як і всі люди, я теж маю своє минуле,
свої болючі й приторно солодкі таємниці, та я не можу ні на кого нарікати, все що трапилося в моєму житті, це лише наслідки мого вибору, моїх дій. 

                 "----------,-----------------,-------"

Всі ми любимо плітки,
о-о-о,
навіть не намагайтеся змінити мою думку, я знаю, якими б правильними ви не були,
вам все одно цікаво дізнатися, що ж там коїться за стінами будинків ваших: друзів, знайомих, рідних, однокласників, сусідів та навіть мало знайомих людей .

Вам цікаво які секрети вони ховають, їх сімейні таємниці, про що сваряться і навіть про що мовчать.
(Інколи мовчання може розповісти більше ніж нам здається)

Я добре знаю, як вам подобається слухати болючі історії людей, яких спіткало тяжке горе, насолоджуватись тим, що хтось зганьбив себе,
любите з боку спостерігати, ніби відвідувач театру, за тим як інші ламають своє життя,
вам подобається відчувати ті емоції,
ви блаженствуєте, ними ніби солодким кленовим сиропом, який повільно стікає по вашому горлу, як густий клей.
А потім ви з легкою, ледь помітною посмішкою переповідаєте сотні цих історій іншим блазням і так далі по колу.

Ви тішите свою гординю, своє крихке его,
запевняєте себе що ваше життя не таке погане, як вам могло здаватися.

І в цьому випадку все що вам залишається, це радіти, що ви не втрапили в схожу ситуацію,
і це не, тому що в вищих сил на вас інші плани,
о-о-о,
ні, взагалі, ні,
і не, тому що ви надто розумні, тямущі, кмітливі і вмієте продумувати наперед сотні геніальних планів,
теж ні,
можливо ви просто занадто сірі, нудні, непомітні, набридливі,
гидкі дурні які звеличують себе і закривають очі на те що вони нічим не відрізняються від інших, а в деяких випадках ще гірші.

              "-----,-------,-----------------,-------."

Інколи буває що я сиджу на кухні в повній тиші і чую як мої сусіди  грюкають каструлями, гримають дверима, тягають по підлозі п'ятнадцяти кілограмову гирю і всю цю какофонію звуків закінчує гучний чоловічий храп.

Через невеликі тріщини і маленькі отвори в стінах відчуваю як тихо крадеться запах смаженої картоплі,
і лиш це змушує мене встати і почати готувати .

А ще ввечері я маю змогу чути знову і знову сварки моїх сусідів, майже кожного вечора, і це зводить мене з розуму.
Не знаю напевно в мене є алергія на сварки або щось типу того, як це правильно описати не розумію,
та  варто мені почути як біля мене сваряться як я починаю відчувати що по моїй шкірі бігають мурашки, все тіло починає невимовно зудіти від голови до кінчиків пальців, і в ті моменти здається що я здатна на все лиш би цей шум стих .

              "-----,------- ----,-------------,-------!"

А ще я добре знаю  що в кожного з вас є таємниці, маленькі, великі, страшні і не дуже, а про деякі соромно говорити в слух.

І добре знаю як важко їх тримати в собі, робити вид що все добре і ніби ця таємниця ніяк не вплинула на ваше життя, ви продовжуєте сміятися, гуляти, ходити на роботу, кохати,
та вже занадто пізно тому, що в голові головне місце повністю зайняла  гірка ніби полин і чорна як нічне небо ваша таємниця.

Вона сидить на троні викованого з вашого страху з кожним днем стає все сильнішою й жорстокішою, своїм батогом вона висіче всіх хто порушить її спокій,
їй подобається спостерігати як страх сковує ваше тіло як німіє ваш язик
і чути дикий невгамовний стукіт вашого схвильованого серця .

Знаєте, я нікого не засуджую, іноді дуже важко приймати рішення, і від вибору цього може залежати ваше прекрасне або не дуже життя,
після розкриття таємниці ви не помрете,
ні, ні в якому випадку,
але в купу лайна, по самі вуха може впасти ваша репутація, яку ви так старанно, роками, ретельно ніби столяр, вистругували з червоного дерева.
Та хай там що, рано або пізно вона все одно випливе на поверхню.

І ось тоді мені цікаво подивитись на вас, на ваше лице чи зміниться воно? На що ви здатні, що готові віддати і зробити, щоб ваша таїна так ніколи і не вибралась з того міцного залізного ящика, (в який ви запхнули її силою) .
© Tianna Mase_,
книга «Незнайомка».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
Комедія моралі
дякую, знаю що помилявся, сама незгодна майже з всіма його висловлюваннями, але немає людини яка завжди має рацію, на те ми і люди.
Відповісти
2023-02-12 07:38:17
1