Я
Новий день
Сіра Буденність?
Комедія моралі
Я
      П'ятниця . Близько двох годин ночі .

Я ніколи не палила та запах сигарет  переслідував мене всюди,
навіть в своїй квартирі я ніяк  не могла позбутися цього нестерпного запаху.
Перше що я роблю це відчиняю вікно, холодне осіннє  повітря потрапляє в кімнату, обпікає мої груди, по шкірі пробігають мурашки, повітря нестримно несеться кімнатою ніби досліджуючи її, і дивлячись що нема ніякої загрози спокійно лягає на підлогу.

Так тихо що я чую як б'ється моє серце, і бачу як моє життя спокійно проходить повз мене .

Підходжу до дзеркала і не впізнаю дівчину яку бачу перед собою, невже це Я ?

                    Третя година ночі .          
 
           Я знову не можу заснути, страшний звір стоїть зі мною біля вікна і поїдає з середини мене, мої думки, сили, всю мене .... Самотність.
Вона дослідила мене з верху до низу, залізла в кожен куточок, передивилася все і зараз тихо спостерігає як я натягаю ледь помітну посмішку і мучаюсь.
Не знаю чи гарно з мого боку називати її звіром, вона зі мною так довго що якби була людиною то я сміло могла б називати її своєю подругою .

               Четверта година ночі .

Не можу заснути через нічні думки, так саме вони не дають мені спокою, завжди лізуть в саму душу рвучи її й роблячи іще гірше.
Вони наче скажені собаки накидаються на тебе і з'їдають не залишаючи нічого.  
Я давно втратила себе і лиш тепер це зрозуміла, це так страшно що ... я ... я не знаю, я так хочу зрозуміти яка ж я насправді.
Хто Я ?
Але справді я загубила себе і напевне ніколи не знайду під цими масками.
                          --------

Я втомилась, бачу знову прийдеться пити снодійне, я вже досить довго приймаю його,
тримаю його в верхній кухонній шафі в самому кутку, відкриваючи шафу рука сама тягнеться до потрібної баночки з яскраво жовтими пігулками, напевно вони найяскравіше що є в моєму житті. Одна пігулка, ковток води й проблема зі сном вже вирішена якби в житті все так легко вирішувалось.
Закриваю вікно та виключаю світло. Ліниво йду до ліжка вже відчуваю як слабість та спокій розливається по тілу, голова стає важкою, але завдяки цьому  думки втікають і це найкраще за цей час .
        
© Tianna Mase_,
книга «Незнайомка».
Новий день
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Maria
Я
Класс ❤️
Відповісти
2021-10-13 10:04:19
1
Tianna Mase_
Я
@Maria дякую
Відповісти
2021-11-10 20:05:11
Подобається