Людей голоси - 18.07.2022
Я завжди чую шелест пшениці,
Крізь біль і страх нашої боротьби.
В небі побачу зорі я ті золоті,
Які щодня слухають наші пісні.
Колос пшениці і небо блакитне.
Ще зовсім трохи. Україна розквітне.
Нехай знає в світі кожна людина,
Яка ми насправді сильна країна.
Зорі яскраві, що в чорному небі,
То душі дитячі невинно загиблі.
Вони там за нами спостерігають,
І перемогти у цій війні допомагають.
Сльози загиблих. Сльози сильних.
Ніколи нам все це вже не забути.
Це людей голоси. Щирих і вільних.
Які мирно хочуть на світі жити.
Коментарі