Блог
Всі
Вопрос
Цікаве, Думки вголос, Питання
Здесь собрались творческие интересные люди. Они пишут невероятные стихи, от которых ком в горле и книги, захватывающие своим сюжетом. У всех них есть свой стиль и предпочтения.
Вдруг, мне стало интересно какие у Вас три любимых книги?
У меня, например, хоть и выбрать сложно
1. Клуб Дюма, или Тень Ришелье
2. Ангелы и Демоны
3. Холодный огонь
Книги
Всі
Вірші
Всі
Я стану..
Я стану твоєю буденною мантрою.
Під зорями з тобою гулятиму.
Руйнуватиму стіни з каменю
Лиш своєю нестримною вірою.
Дозволів нінащо не проситиму.
Я з тобою лишатимусь сильною.
Незалежною, часом тихою,
А часом просто нестримною.
Не хочу ставати кимось іншим я.
Хочу лишатися такою ж дивною.
Інколи в надіях й мріях губитися,
А інколи в реальності ховатися.
Я стану рікою сильною, вільною.
Мій голос крізь поле лунатиме.
Навіть, якщо я буду стомленою
Собі завжди лишатимусь вірною.
Раптом я можу зникнути з обрію
Знай, що тоді я вже не чекатиму
Нікого більше не обдарую надією
І просто тихо ставатиму іншою
Топтун Анна, 23.12.2025
Натхнення після прочитання віршу Ліни Костенко "Між іншим"
1
0
54
Кадри
Ніколи не забути ті кадри на повторі
Мов фільм і сюжет описаний в мінорі,
Де мелодія несе у світ пустих фантазій
Крізь смуток, біль і сад з магнолій.
Нікого не залишать вже байдужим
Ті кадри, де чоловік здавався дужим
Безпомічно обличчя витирає рукавами
Згадує тих, хто нині блукає між світами.
Навколо люди, перед ним три домовини
Синочка, донечки та любої дружини
Лиш мить, і все. Зруйнувався цілий світ,
А на серці кривава рана і болючий слід.
Невпинний людей туди біжить потік
Кожен вклоняється та тихо йде вбік,
Лишивши яскраві квіти край могили,
Чоловіку дарують часточку своєї сили.
Кадри ті, нам не забути вже ніколи.
Струнами печалі мелодію складали
Про тих, чих голоси ми пам'ятали.
Оспівували їх, поки серця ридали
2
0
142
Народе мій!
Народе мій, нескорений, незламний
За свободу ти стоїш на подив всіх.
Тернистий шлях веде тебе до мрій
Крізь кров, руйнації й невпинний біль.
Часом, здається, що вже немає сил
І кожен крок нам дається важче.
Але нескорені серця сповнені надій
Вперед тебе ведуть до мирних днів.
Народе мій, стоїш і в небі, і на землі
За тих, хто з тобою в серці назавжди,
За тих, хто вже загинув у цій війні
На чиїх могилах прапори й вінки.
Ти - неймовірний, щодня дивуєш світ
Нові шукаючи шляхи для боротьби.
В руках твоїх героїв віра в майбуття
Та надія на перемогу та нове життя.
2
0
275
