Не помітили весни - 14.06.22
Ми якось не помітили весни
За стіною із горя, болю і біди,
Не чули, як пісні співали ті птахи.
Думки заполонили ті нові страхи.
Не побачили як квітне мак,
Як йде спокійно біля моря рак.
Не помітили і квітів аромат,
Лиш відчували біль від втрат.
Радіти перестали сходу сонця,
Бо спокою не мають вже серця,
Бо плаче в укритті мале дитя,
Воно боїться втратити життя.
Прийшов до нас чомусь палач
Його не зачіпає дитячий плач.
Він виніс смертельний той наказ,
Яким безжалісно вбиває нас.
Коментарі