Одного разу
Одного разу я вип'ю море, Одного разу скуштую місто. Я вічно хворий, ми вічно хворі. Малюю пафос, малюю літо. Одного разу я вип'ю небо, Одного разу скуштую осінь. Нам очі треба, і вуха треба. Прийшли ми босі - уйдемо босі. Одного разу я вип'ю вітер, Одного разу скуштую сонце. Малюю губи, малюю тіло. Лоскоче пам'ять, шкребеться совість. Одного разу побачу ґрати, Одного разу відчую пазур. Я вічно хворий, пробачте, мати, Мене чекає. Чекає плаха.
2019-10-25 10:35:28
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Убеждённый Трезвенник
спасибо
Відповісти
2019-10-25 13:05:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9548
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1542