Одного разу
Одного разу я вип'ю море, Одного разу скуштую місто. Я вічно хворий, ми вічно хворі. Малюю пафос, малюю літо. Одного разу я вип'ю небо, Одного разу скуштую осінь. Нам очі треба, і вуха треба. Прийшли ми босі - уйдемо босі. Одного разу я вип'ю вітер, Одного разу скуштую сонце. Малюю губи, малюю тіло. Лоскоче пам'ять, шкребеться совість. Одного разу побачу ґрати, Одного разу відчую пазур. Я вічно хворий, пробачте, мати, Мене чекає. Чекає плаха.
2019-10-25 10:35:28
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Убеждённый Трезвенник
спасибо
Відповісти
2019-10-25 13:05:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2631
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8928