З контексту
Валерія Долінос
/.... а що ж тоді мені робити? Що далі? Куди тікати від жовтезни безкраїх бульварів, від цих спалахів...? Куди йти? За яким рогом той жовтий дім? Де побачать в мені не дешеву копію, а оригінал..? Коли добрела до краю, і намагаєшся знайти хоч якусь точку дотику-всі просто зникають... А чому ж ви дивились на мене коли я цвіла? Хто пише ці сценарії? До біса драму! Куди йти далі?! Як жити? Він помер! Помер, а потім воскрес.../
2018-10-22 18:18:25
1
0
Інші вірші поета
Не напишу Ми разом про все забули На гіднім моменті -2-
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11239
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4104