TELEVISION
The most important thing I learn Television is the idiotic thing at all And it is also very bad for children So never let them it It is far better still Don't install the idiotic thing at all I gain knowledge from every house From the children who saw T.V They sit and glare , glare and sit Until they exhausted by it It make them mesmerize By it's episodes of different types It makes him enslaving Like a drunkard It rots their head And kill the imagination dead They lose their capacity to new creation By losing their capacity of imagination. Only they thought about fantasy and fairyland No one have other plan So as far as possible All the parents let them children Near the television set And also better is , Not to install the idiotic thing at all . #TTWC2020
2020-06-07 21:57:02
24
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
Vinay Deshlahare
@Valour And Faith maine kb bola ki kisi ne mhujhe television kida bola?
Відповісти
2020-06-11 08:56:04
Подобається
Vinay Deshlahare
😕😕😕
Відповісти
2020-06-11 08:56:22
Подобається
Vinay Deshlahare
@shadowlinxxx morgan now i know how to defeat a shadow😎😎
Відповісти
2020-06-11 08:57:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651