Для чого?
Йорі
Для чого жити я не бачу, Настане ніч і знов заплачу. Сльози горю не поможуть, Мертвих воскресить не зможуть. Тепер життя моє без сенсу, Віддатись гедонізму й сексу? Кaжуть тобі: «Треба далі йти, Вже те минуле ж відпусти. Ти часом володіть не можеш, І щось змінити вже не зможеш. Життя підкине ще проблем, Запалить й спалить все огнем». Залишать вибір за тобою, Здаватись або йти до бою з собою!
2020-01-06 22:34:05
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліса Вронська
Дуже пронизливий вірш... Як то кажуть : "Живемо разом, а вмираємо по одинці".
Відповісти
2020-04-03 11:05:14
Подобається
Інші вірші поета
Зміст
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
David Laurent
@ledavdebvs
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5288
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3225