Дана передмова присвячується майбутнім поколінням українців.
Пророкувати майбутнє – себе не поважати, тому на час написання даної книги я не можу знати й навіть уявити, чи доведеться вам уживатися з росіянами по сусідству, чи з московитами, черкесами та іншими народами, які піддалися московській окупації та насильницькій росифікації.
Проте в будь-якому випадку вам доведеться уживатися з тими самими... допустимо, людьми, які намагалися нас вбити, проте під іншою назвою. Завжди варто пам’ятати вчинки, які стали фундаментом для вашого спокійного та щасливого життя. Варто пам’ятати тих, хто створив фундамент зі своїх життів, нервів, сил, крові та поту задля мирного березневого українського неба. Не менш важливо пам’ятати вчинки чи їхню відсутність з боку тих, хто намагається цілуватися з нами у ясна одразу після того, як насміхався над вашими батьками, коли ті намагалися врятувати свої та чужі життя.
Я, як і вся сучасна Україна, мрію про вільну та незалежну Україну й своєю волею, завзяттям та радістю у боротьбі реалізую цю мрію. Виборювати свободу – дуже нелегко, проте втримати її – ще складніше. У мирний час спокуса довіритися росіянам велика (знаю по собі), але така довіра призводить до повторення ситуації. Щиро сподіваюся, саме моє покоління розірве своєю кров’ю це колесо Сансари і його не доведеться намагатися розривати вам, новим дітям України.
Дана книга присвячена саме вам і я не приховую, що метою написання її є сформувати розуміння таких понять як рашизм (не важливо, чи зможете ви бути свідками існування цієї ідеї або її тінь, чи ця ідеологія вже піде в небуття) та «таємнича російська душа».
Дана книга насичена базованою рософобією, тому бажаю вам приємного читання.
Слава Україні та ще не розквітлому цвіту української нації!