Пройшов майже місяць від початку життя Аліни в таборі без імені. Люди, з якими вона жила, стали для неї як родина, і тепер усі чекали на народження її дитини з великим хвилюванням. Вони підготували все необхідне — медикаменти, умови, підтримку. У ту ніч, коли Аліна мала народити, небо було ясним, а далеко у космосі, за сотні тисяч кілометрів, за цією подією спостерігав сам TON618. Він бачив усе і розумів, що цей момент є початком чогось більшого.
- Все буде гаразд, — підбадьорювали її люди, які тепер стали її родиною. Аліна вірила, що її дитина буде особливою, адже здавалося, що сила всередині неї завжди підтримувала її і захищала.
TON618 в цей час допомагав своїй макрочастинці створити симбіот, який би міг поєднати людське тіло зі своєю абсолютною сутністю. Йому було потрібне тіло, що, хоч і смертне, мало б безсмертну силу і здатність до нескінченної регенерації. Це тіло з самого народження було призначене для взаємодії з неонами, оскільки TON618 генерував їх як нескінченний двигун, наповнюючи кожну клітину своїм світлом і енергією. Цей невичерпний потік неонів надавав йому унікальні властивості, що забезпечували можливість регенерації та безмежної сили. Це робило його не просто істотою, а й живим втіленням енергетичного потенціалу всесвіту. Кожну клітину свого тіла він створив із власних неонів, які не мали аналогів, наділяючи їх особливими властивостями, що дозволяли йому взаємодіяти з навколишнім світом на рівні, недоступному для звичайних істот. З часом ці клітини набули сірої відтінку, а згодом і кров, яка текла в його венах, також стала сірою, відображаючи невидиму силу, що жила в ньому.
Коли Аліна народила свого сина, сталася дивовижна подія. У момент, коли його тіло вперше з’явилося на світ, вся галактика неначе завмерла на одну коротку секунду. Рух зірок і планет раптом спинився, хоч жодна жива істота цього не помітила. Простір навколо здавалося, не мав права рухатися без дозволу. Зорі, які сяяли на небі, ледь помітно вібрували, реагуючи на народження істоти, яка здавалася незбагненною, немов не повинна була існувати у формі людини. У віддаленому космосі, в сусідніх галактиках, кілька найрозвиненіших істот Всесвіту, які також прагнули заволодіти планетою Земля FX12, відчули цю подію. На мить вони зупинили свої думки та дії, усвідомлюючи, що з’явилося щось нове і незвичайне, щось, що не підпадало під звичні закони Всесвіту. Це було відчуття, яке викликало трепет у їхніх серцях — страх перед невідомим. Вони відчули появу чогось нового, чогось такого, що не відповідало законам Всесвіту ...
Ці істоти, що ніколи раніше не відчували страху, раптом зазнали незвіданого досі почуття. Це було глибоке занепокоєння і тривога, ніби весь Всесвіт попереджав їх про небезпеку. Навіть їхня розвинена інтуїція не могла визначити, де з'явилася ця могутність, але її вплив відчувся на неймовірних відстанях. Їхні серця, що не знали слабкості, стислися від страху, коли вони зрозуміли, що народилася істота, яка могла змінити все. Вони одразу спробували шукати джерело цієї нової сили, але виявилося, що його неможливо виявити. Але страх, що поселився в серцях цих істот, не зник - вони вперше зрозуміли, що у Всесвіті з’явився хтось, хто міг би змінити хід всього, і ця думка не давала їм спокою.
Одразу після народження дитини групу людей, які зустріли його, огорнула сіра аура. Це незвичайне світло обвило їх, наповнюючи неймовірною енергією. Здавалося, що сама суть життя переповнює їх. Кожен відчув, як їхні тіла наповнюються силою — рани, які не піддавалися лікуванню, стали загоюватися на очах. Люди відчули, як молодість повертається до них, і знову наповнює їхні серця радістю та надією. Дехто, хто втратив кінцівки в битвах, несподівано відчув, як нові кінцівки з’являються на місці старих, відновлюючи цілісність тіла.
- Ааааа !! — лунав крик захоплення, але разом із ним з'явилася і паніка. Люди автоматично кинулися до зброї, їхні серця билися швидше від несподіванки. Крик доносився з намету, де лежали ті, хто був на межі смерті.
- Невже ті, хто був при смерті, також одужали ? — думали люди. Коли вони увійшли до намету, сцена перед ними застигла в жахливому подиві. Люди, які вже померли, але ще не були поховані, піднялися з місць своєї останньої спочинку. Вони стояли оточені сірою аурою, світіння якої нагадувало про щось небачене і дивовижне. Багато з них не могли повірити своїм очам — їхні обличчя світилися, як у молодості, а рани, які колись нагадували про невиліковні хвороби, зникли, наче й не було.Згодом люди зрозуміли, що цей момент є чимось більшим, ніж просте зцілення. Це було відродження, новий початок, який приніс Зеро. Згодом цю подію люди почали святкувати як "День Початку".
Дитина не плакала і не сміялася. Вона уважно спостерігала за світом і своєю матір’ю.
- Він точно особливий, — говорили люди. - Не плаче і не сміється, це дивно ...
Аліна лише мовчки дивилася в його сірі очі, у яких виднілися салатові крапки. Вони зачаровували її, даруючи незвичайний спокій і водночас силу. Сіра аура, що тонко покривала його тіло, захищала всю місцевість, створюючи відчуття абсолютної безпеки. Водночас тварини, які були достатньо розвинені, та мали відчуття смерт, що могли побачити цю ауру, відчували абсолютну небезпеку, тікали, рятуючи своє життя.
- Яке його ім'я? Як ми назвемо того, хто подарував нам друге життя ? — запитували жителі.
Аліна довго обдумувала ім'я, і коли вона підняла очі до неба, TON618 силою думки змусив зорі та планети утворити символ нуля. Аліна посміхнулася, зрозумівши, що її дитина не буде звичайною.
- Його ім'я - Зеро ! — сказала вона. — Все моє життя я нічого не мала. Ні друзів, ні родичів. Зеро означатиме початок чогось нового.
У момент народження, коли стався потужний виплеск енергії, Зеро миттєво зумів узяти цю енергію під контроль. Це було все, на що вистачило його сил у той момент, адже він вже почав аналізувати навколишній світ, своє тіло і процеси його формування, зрозумівши, що його земне тіло не здатне витримати його могутність.
Це рішення стало для нього вкрай важливим. Він усвідомлював, що надмірна сила могла не лише знищити його фізичне тіло, а й викликати небажану увагу з боку інших істот у Всесвіті. Таким чином, Зеро свідомо обрав шлях анонімності та захисту. Його сила залишалася запечатаною до тих пір, поки його тіло не підготувалося б витримати хоча б 0.1% його справжньої енергії ...
- Мама ... — тихенько, але впевнено промивив Зеро, і ці слова сповнили простір навколо них неймовірною енергією. У момент, коли дитина вимовила це слово, всі присутні завмерли від шоку. Як могло статися, що немовля, яке щойно з'явилося на світ, вже володіло здатністю говорити?
Очі Аліни розширилися від подиву, і її серце наповнилося теплом. Вона дивилася на свого сина, який, незважаючи на те, що тільки що народився, вже вмів говорити. В його голосі звучала невимовна мудрість і спокій, які вражали всіх навколо. Діти зазвичай кричать або плачуть, але він, здавалося, просто висловлював свою присутність, свої почуття до матері.
Люди, що оточували їх, почали перешіптуватися між собою, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Деякі відчули, як по їхнім спинам знову пробіг холодок, адже те, що вони спостерігали, виглядало як щось надприродне. Попри всі неймовірні події, які вже сталися, вони не могли не дивуватися. Перед ними стояло не просто немовля; це була істота, яка порушувала всі відомі їм закони природи.
Аліна, все ще тримаючи сина на руках, усміхнулася і сказала:
- Так, я тут, моя дитинко. Ти нарешті зі мною.
В цей момент усі зрозуміли, що з'явилося щось унікальне, щось, що могло змінити не лише їхні життя, а й саму суть їхнього існування. Сіра аура, яка оточувала дитину, почала світитися ще яскравіше, наповнюючи простір відчуттям безпеки і надії. Усі навколо відчули, що цей момент — не просто народження, а початок нової ери, де можуть здійснитися найсміливіші мрії і сподівання.
[Словник Зеро]:
День Початку —свято, яке відзначає жителі табору, коли під час народження Зеро сталося неймовірне диво. Люди, що були на межі життя і смерті, зцілилися, а навіть ті, що померли, ожили. Цей день символізує новий початок для всіх, хто був присутній при його народженні.
Сіра аура — рідкісне явище, яке з'явилося під час народження Зеро. У Всесвіті різні неони мають різні кольори, кожен з яких відповідає певним типам енергії або сил. Сіра аура ніколи раніше не існувала і символізує поєднання всіх кольорів. Це означає, що Зеро володіє самою сутністю неонів, яка охоплює всі відомі енергії, роблячи його силою, що перевершує будь-яку іншу форму неону.
Відчуття смерті — це особливий стан, схожий на інтуїцію, який виникає у індивіда, що пережив численні битви на межі життя і смерті. Це відчуття дозволяє йому вловлювати небезпеку, яка загрожує життю, у певні моменти. Воно ґрунтується на досвіді та чутливості до неонів і енергії оточуючих, що дозволяє йому передбачати небезпечні ситуації, навіть якщо вони ще не стали очевидними.
[ZeroHaos] -> Наука має забагато обмежень, але завжди можна придумати власну теорію, яка може пояснити неможливе. Тапайте лайки та пишіть коменти, це важливо ;)