Рідні , твої

Забытость...

Ех... Ти пиши , якщо щось трапится, Якщо спати лягаєшь Якщо вітер тобі солодковато дмухне Коли тобі радісно до болю у животі Та навідь , коли грусть перейде всі ріки Ти пиши мені , хоч інколи Я тут На іншому крає річки Завжди тут , Все чекаю від тебе звістки Ти пиши мені часом . Хоч трохи... Бо у цьому світі Не буває рідніших Ніж ті , що завжди Поряд , із твоєї сторони Де завжди тепло Де правду говорять Де завжди є ті слова , що не дають нам проститися Буває , що серед сім'ї не буває рідних Але є ті , хто став Не забувай, хоч часом , про нас , Хоч інколи Бо ми с тобою А чи з нами же ти ?

2020-12-15 20:03:22

Інші категорії

Любовні Вірші в прозі Для підлітків Привітання Гумористичні Ода

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Vvasabi Sova

@vvasabi_sova

Володя Винтоняк

@volodya_vintonyak

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3612

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4618