эхо звездного мира
За окном ночь окутала мир, Душу греет ее тишина. На столе горький чай и зефир, Я стараюсь дожить до утра. Я не смею прервать тишину, Ее миг несравнимый ни с чем, Мы в миноре молчим поутру, В унисон замолкаем у стен. Когда стрелка на миг затаит, То дыхание трепета робкий, Эхо шепота звезд озарит, Обнажит наши лжепостановки. За окном ночь окутала мир, Душу греет ее тишина. Этот воздух меня опьянил, Этим мигом я польщена
2023-02-16 14:00:03
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2716
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1977