Гореть
Валерия
Она шла в никуда Её цель - не сгореть. Пролетали года, Чувства начали тлеть... И спросили ее: "Сколько можно гореть?" Осудили ее, Не поняв сути весть. Стала меркнуть любовь, В их глазах ей не быть Той же милой, живой Искренность стала стыть. Вы сказали, она Изменилась слегка. Сколь ножей в спину ей Вы воткнули сперва? Обожглась об друзей, Осторожней теперь, Иль увидишь зверей, Что в душе у людей. Уходи от всех них! Сильной будь в высоте! И найдёшь свое счастье В души красоте!
2021-01-05 07:26:09
14
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Илья Чеховский
"Мы можем промолчать, Мы можем петь Стоять или бежать Но всё равно гореть" (Люмен "Гореть") Мне понравилось, но тут больше про "ожоги", наверное 😊
Відповісти
2021-02-22 11:33:52
1
Інші вірші поета
Предел прочности Гордость Потеряное солнце О счастье
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910