Чому ти радів(-ла) сьогодні?
Ще один факт про натуру людини: вона запам'ятовує все погане, сумне й негативне, а не навпаки. Оскільки я теж людина, то маю таку ж ситуацію. Сказати чому я злилась чи сумувала сьогодні легше, ніж чому раділа. І мушу визнати, що це питання складніше, ніж інші, набагато. Хоча я маю, що сказати, маю чому радіти, але чомусь на нього складно відповісти...
Зрештою, при теперішній ситуації у світі, я маю радіти, що ще живу. Це виглядає так, ніби я якась божевільна. І чесно, ненавиджу підіймати такі теми у своїх висловлюваннях, і ця фраза: "при теперішній ситуації у світі", - бентежить мене, і виводить із себе. Але я її застосувала тут, тому що вона, як не крути, правдива, хоч і противна.
Але знаєте, радість ховається у звичних речах, просто ми до них вже настільки звикли, що прихід нещастя відчуваємо у десять разів більше, а ніж воно є насправді, тому що щастя робить життя, воно стало для нас повсякденністю, тому ми такі чутливі до невдач, хоч і є винятки.
Я маю щастя, але я не відчувала особливої радості через неї. Вона настільки звична для мене, що вже й сказати про них нічого. Але бувають моменти, коли я розумію героїв книг, які описують себе аж на сьомому небі, я знаю, як це. І трапляється таке без причини, зазвичай, або при особливих випадках. Бувають такі припливи радості, що аж дивно від цього. Буває, що я розумію, чому раділа сьогодні: гарному настрою батьків, їхньому здоров'ю, речам, які подарували, і з якими пов'язано купу спогадів, оцінкам, своїй роботі, раділа снігові, сонцю, любові, друзям, улюбленій справі, своїм можливостям, і тому, що я їх маю...
Зрештою, при теперішній ситуації у світі, я маю радіти, що ще живу. Це виглядає так, ніби я якась божевільна. І чесно, ненавиджу підіймати такі теми у своїх висловлюваннях, і ця фраза: "при теперішній ситуації у світі", - бентежить мене, і виводить із себе. Але я її застосувала тут, тому що вона, як не крути, правдива, хоч і противна.
Але знаєте, радість ховається у звичних речах, просто ми до них вже настільки звикли, що прихід нещастя відчуваємо у десять разів більше, а ніж воно є насправді, тому що щастя робить життя, воно стало для нас повсякденністю, тому ми такі чутливі до невдач, хоч і є винятки.
Я маю щастя, але я не відчувала особливої радості через неї. Вона настільки звична для мене, що вже й сказати про них нічого. Але бувають моменти, коли я розумію героїв книг, які описують себе аж на сьомому небі, я знаю, як це. І трапляється таке без причини, зазвичай, або при особливих випадках. Бувають такі припливи радості, що аж дивно від цього. Буває, що я розумію, чому раділа сьогодні: гарному настрою батьків, їхньому здоров'ю, речам, які подарували, і з якими пов'язано купу спогадів, оцінкам, своїй роботі, раділа снігові, сонцю, любові, друзям, улюбленій справі, своїм можливостям, і тому, що я їх маю...
Коментарі