Присвячується герою з сумною історією.
просто веселка
Фарфорова маска сниться ночами, Шрам полум'ям горить! Як жити дальше давно я не знаю, Пам'ятаю вбивств кожну мить. Згадую твоє серцебиття у руці, Ти сумно дивилась на мене... Друг на вік залишиться в землі, А сенсей усміхається з неба. Всі дивним мене вважають, Страх ваш запах на вік ... "Гірше мусора - ті хто друга кидає!" Допомагає жити на цій землі... Я "герой" з долею не легкою, Та моя усмішка - найяскравіша! Складний тягар бути шинобі, Та життя від цього є цікавішим...
2022-10-06 20:12:15
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
це про Какаші, але дякую 🫂🧡
Відповісти
2022-10-06 20:22:23
Подобається
просто веселка
ніби фарфорова маска - це коли він служив в АНБУ, друг під землею Обіто, сумно дивилась Рін коли він її убив. Якось так😅
Відповісти
2022-10-06 20:24:00
Подобається
просто веселка
гарно сказано)
Відповісти
2022-10-06 20:28:56
Подобається
Інші вірші поета
Типу мотивація... Весна... ... Емоції...
Інші поети
OhNamSoo
@OhNamSoo
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16809
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402