...
Такі неспокійні зоряні ночі, Десь шумно падає звичний град... Та заспокоюють нескорені очі, Спрямовані в бік ворожих гармат! Так лячно буває на сірій душі, Коли не в космос летять ракети... Та зачиняю в клітці страхи свої, "Пишайтесь, Бандера й Шухевич!" Так страшно чути всюди тривогу, Койотами виють міські сирени... А я безстрашно вернуся додому, Бо там моє рідне, не мирне небо... Так тривожно в моєму серці, Десь там летить швидко літак! Воїни дивляться в очі смерті, А я в сльозах пишу цього вірша... . . . . . . . . . Знову перед сном читала новини...
2023-01-06 22:45:37
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Честер Фінч спасибі за коментар, та постараюсь не читати новини перед сном, зрозуміла, що це краще робити вранці, або в обід...
Відповісти
2023-01-06 22:49:05
1
Честер Фінч
@просто веселка Нехай вам завжди світить сонце🌅
Відповісти
2023-01-06 22:49:59
1
просто веселка
@Честер Фінч спасибі, а вам нехай завжди освітлюють шлях зорі ✨💫
Відповісти
2023-01-06 22:51:27
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2942
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4108