...
Такі неспокійні зоряні ночі, Десь шумно падає звичний град... Та заспокоюють нескорені очі, Спрямовані в бік ворожих гармат! Так лячно буває на сірій душі, Коли не в космос летять ракети... Та зачиняю в клітці страхи свої, "Пишайтесь, Бандера й Шухевич!" Так страшно чути всюди тривогу, Койотами виють міські сирени... А я безстрашно вернуся додому, Бо там моє рідне, не мирне небо... Так тривожно в моєму серці, Десь там летить швидко літак! Воїни дивляться в очі смерті, А я в сльозах пишу цього вірша... . . . . . . . . . Знову перед сном читала новини...
2023-01-06 22:45:37
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Честер Фінч спасибі за коментар, та постараюсь не читати новини перед сном, зрозуміла, що це краще робити вранці, або в обід...
Відповісти
2023-01-06 22:49:05
1
Честер Фінч
@просто веселка Нехай вам завжди світить сонце🌅
Відповісти
2023-01-06 22:49:59
1
просто веселка
@Честер Фінч спасибі, а вам нехай завжди освітлюють шлях зорі ✨💫
Відповісти
2023-01-06 22:51:27
1
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1104
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3841