...
Такі неспокійні зоряні ночі,
Десь шумно падає звичний град...
Та заспокоюють нескорені очі,
Спрямовані в бік ворожих гармат!
Так лячно буває на сірій душі,
Коли не в космос летять ракети...
Та зачиняю в клітці страхи свої,
"Пишайтесь, Бандера й Шухевич!"
Так страшно чути всюди тривогу,
Койотами виють міські сирени...
А я безстрашно вернуся додому,
Бо там моє рідне, не мирне небо...
Так тривожно в моєму серці,
Десь там летить швидко літак!
Воїни дивляться в очі смерті,
А я в сльозах пишу цього вірша...
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Знову перед сном читала новини...
2023-01-06 22:45:37
9
4