Намагання й Думки
Я підійшов до неї,
Того ж дня,
І намагався говорити з нею так,
Ніби знав усе життя.
Але вже на початку діалогу,
Стало мені ясно,
Що крім пошуку книжок,
Не буде між нами жодних побачень,
Бо не цікавий я. Та й не красивий.
І взагалі такий ніби дідо сивий!
А слухати її я міг усе життя,
Я б міг їй дарувати компліменти,
Хотілось щоб саме вона,
Була життям мого важливим елементом.
Але врешті-решт мені вже зрозуміло,
Що попри неземну красу свою,
Вона не змінлива й вперта.
І якщо моя розповідь така відверта,
То не вартий був я її зовсім,
Але вона як мрія, усього життя,
Хіба ж можливо,
Зрадити собі самому зовсім?
Того ж дня,
І намагався говорити з нею так,
Ніби знав усе життя.
Але вже на початку діалогу,
Стало мені ясно,
Що крім пошуку книжок,
Не буде між нами жодних побачень,
Бо не цікавий я. Та й не красивий.
І взагалі такий ніби дідо сивий!
А слухати її я міг усе життя,
Я б міг їй дарувати компліменти,
Хотілось щоб саме вона,
Була життям мого важливим елементом.
Але врешті-решт мені вже зрозуміло,
Що попри неземну красу свою,
Вона не змінлива й вперта.
І якщо моя розповідь така відверта,
То не вартий був я її зовсім,
Але вона як мрія, усього життя,
Хіба ж можливо,
Зрадити собі самому зовсім?
Коментарі