Зустріч
Намагання й Думки
Час Чаклунства
Ранок
Нова-Вона
Спогади й Роздуми
Совість
Відома правда й Невідоме диво
Відома правда й Невідоме диво
Я розповів усе як є.
І як було те,
Чому зробив я все оце.
Соромно мені аж сильно,
І на душі моїй стражденній гірко.
Вона почула. Помовчала.
Та врешті-решт сама наш діалог,
Знову розпочала.
Сказала, що здивована моїм вчинком,
Але й рада тому, що лишився чоловіком.
Вона мене обійняла і поцілувала у щоку,
І сказала, що саме з чесним хлопцем,
Як я, вона і хотіла б,
У майбутньому створити сім'ю.
© Віктор Алексєєв,
книга «Омріяне Кохання».
Коментарі