Спогади й Роздуми
Я пам'ятаю день ясний,
І барви нові,
Коли не було жодних типів,
А у моїм житті старому,
Не було всіх оцих стереотипів.
А, що ж тепер? Хто я тепер?
Юнак, що нічого не вартий!
Зробив я лихо з найбільших лих,
Обман. Такий солодкий та потрібний,
Але тепер спіткає мене совість.
І з кожним днем ясніше,
Та з кожним днем все гірше,
Карає за набуте чарами життя.
Така є моя доля,
Таке моє сумне життя,
За набуте чарами життя!
І барви нові,
Коли не було жодних типів,
А у моїм житті старому,
Не було всіх оцих стереотипів.
А, що ж тепер? Хто я тепер?
Юнак, що нічого не вартий!
Зробив я лихо з найбільших лих,
Обман. Такий солодкий та потрібний,
Але тепер спіткає мене совість.
І з кожним днем ясніше,
Та з кожним днем все гірше,
Карає за набуте чарами життя.
Така є моя доля,
Таке моє сумне життя,
За набуте чарами життя!
Коментарі