Глава 4
Пропрацювавши до п’ятої години ранку, я прийняв рішення що потрібно було-би кілька годин поспати, оскільки шифр було вже успішно розгадано.
О дев’ятій годині ранку мене розбудила мама покликавши снідати. Після смачного сніданку, сидячи за столом і насолоджуючись гарячою кавою я зателефонував Олегу.
- Алло? Сонливим голосом відповів Олег.
- Привіт, не розбудив? Запитав я.
- Ну в принципі не зовсім, ти щось конкретне маєш чи просто так зателефонував? Запитав він.
- Гарні новини маю! Відповів я з радістю в голосі.
- З приводу чого, які новини? З просоння нічого не розуміючи запитав він.
- Вчорашні кам’яні брили пам’ятаєш? Запитав його я.
- Ну типу так, а що? Відповів він.
- Це координати які були зашифровані. З радістю в голосі відповів я.
- Ммм, круто, мабуть. Роблячи вид зацікавленості в голосі відповів Олег.
- Збирайся, за годину виходимо. Сказав йому я.
- Я… це… Зайнятий і дуже сильно, давай я піду з тобою якось в наступний раз? Сонним голосом сказав Олег
- Ех, окей. З сумом в голосі відповів йому я.
- На зв’язку, бувай. Сказав він.
- Бувай. З сумом я поклав слухавку.
Після закінчення розмови, я почав збиратися тому, що пригоди не чекають.
Коментарі