Глава 8
Після кількох пляшок пива, ми всією компанією вирішили поїхати за добавкою, я сівши за кермо старенької, трішки підгнилої автівки поїхав разом з компанією до супермаркету. Проїхавши кількасот метрів я побачив посеред дороги фігуру людини яка була одягнена у все чорне, намагаючись його не збити я різко натиснув на гальма, почав викручувати руль в праву сторону і тільки момент……….
Прокинувся я вже в лікарні, під крапельницею біля мене були медсестри, які не гублячи часу побігли сповіщати мого лікаря що все ж таки прокинувся я. Поки до мене йшов лікар в палату, через невеликий слой бинтів я помітив у себе на руці щось схоже на татуювання, але не придав цьому великого значення, бо сил в мене мало на що вистачало. Коли лікар зайшов в палату, він почав мене оглядати, та ставити запитання по типу:
ЯК ВИ СЕБЕ ПОЧУВАЄТЕ?, ЧИ ПАМ'ЯТАЄТЕ ЯК ВАС ЗВАТИ?, ЧИ ПАМ'ЯТАЄТЕ ЯК ВИ СЮДИ ПОТРАПИЛИ?
У відповідь він тільки чув від мене якесь незрозуміле бубоніння.
Через декілька днів, я зміг прийти в норму, і дещо згадати я все розповів поліцейським які у мене забрали права та сказали, щоб після виходу з лікарні, я не покидав місто. Але мене більш цікавило та хвилювало куди поділись Олег разом Нінель. тому, що мені розповідали то їх в авто не було це те що в мене викликало купу загадок, але відповіді на деякі питання не змусили на себе чекати, а дали відповіді повідомленнями в соцмережах….
Коментарі