Небесні картини
Гуляла я собі Дивилась на хмарини Чого варта краса ? Коли ти бач картини, Ці малюнки дивуваті Візерунки ці смішні Я угледіла із пари Чудернадські квіточки, Ще я бачу там лелеку, Ще лелечеє гніздо, Пташину цю ж велику Не зміг побачити ніхто. Я бачу парус, це ж корабель, Там грізний капітан, Вони шукають золото На острові Гукан. Такі фантазії мої Нічо зробить я з цим не зможу Такі асоціації мої Мрійливою я бути хочу Хтось скаже: «Просто хмара» А хтось побачить казку Це мрії і фантазія Це крила в мандри й краски. Така вона, ця магія. Просто гуляла я собі Дивилась на хмарини Чого варта краса мені Коли ти бач картини!
2020-05-29 18:34:19
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
София Яцышена
Дуже чудовий вірш📘📘
Відповісти
2020-06-02 10:53:45
1
Аліна Головчук
Відповісти
2020-06-03 20:10:23
1
София Яцышена
Це прекрасно😙
Відповісти
2021-10-27 15:36:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9021
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2236