Ви не варті моїх слів...

Аліна Собакар

Я закрила на замок шлях до поганих думок.... Ви не варті моїх мрій і моїх слів геть ідіть у забуття бо ви не варті Нічого ні гроша Люди ви не мої не варті моїх мрій Плакати вже за вас не хочу... І мочити знову очі.... Ви показали свій світі моєму світі Місця вибачте немає пояснення не дам кто для мене ви з вами Міні не подорозі побачте Ігнорувала я завжди бо ви того не варті... Сил терпіння ні ні ні нема вам дороги тож ідіть ідіть.. Від мене десятою дорогою..нах.. Міні вже байдуже слава що ви говорити всі там... Техенько спостерігаю Потім блок з полегшенням відпускаю..... Як чесно як я вам скажу ми ніколи друзями не були.... То була дешева гра.. Ви міні ніколи не будете друзі і не Були і далі ви не варті слова друзі... Бо зрузуміла мої рідні друзі підтримали як нікто Тоня, Оленка зрузуміти як нікто.. Правельно Оленка ти сказала слово по іншому іх не назвать... Такі є люди навіть навіть другом вже гидко назвати... Дякую мої рідні дівчатка ❤️ Показали справжнью дружбу Як то світі буває ви найкращі подруги мої рідні люди... Для вас подарую чудеса...

2025-03-15 17:40:27

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11547

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2665