Ви не варті моїх слів...
Я закрила на замок шлях до поганих думок.... Ви не варті моїх мрій і моїх слів геть ідіть у забуття бо ви не варті Нічого ні гроша Люди ви не мої не варті моїх мрій Плакати вже за вас не хочу... І мочити знову очі.... Ви показали свій світі моєму світі Місця вибачте немає пояснення не дам кто для мене ви з вами Міні не подорозі побачте Ігнорувала я завжди бо ви того не варті... Сил терпіння ні ні ні нема вам дороги тож ідіть ідіть.. Від мене десятою дорогою..нах.. Міні вже байдуже слава що ви говорити всі там... Техенько спостерігаю Потім блок з полегшенням відпускаю..... Як чесно як я вам скажу ми ніколи друзями не були.... То була дешева гра.. Ви міні ніколи не будете друзі і не Були і далі ви не варті слова друзі... Бо зрузуміла мої рідні друзі підтримали як нікто Тоня, Оленка зрузуміти як нікто.. Правельно Оленка ти сказала слово по іншому іх не назвать... Такі є люди навіть навіть другом вже гидко назвати... Дякую мої рідні дівчатка ❤️ Показали справжнью дружбу Як то світі буває ви найкращі подруги мої рідні люди... Для вас подарую чудеса...
2025-03-15 17:40:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3505
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2361