Він був м'яко кажучи здивований побачивши Аделаіду на цьому святі.
Марк відразу відвернувся, щоб вона його не побачила, але він запізнився її вже вів Алекс знайомитися.
Адель не розуміла до кого її вели знайомитися, адже вона на її погляд всіх тут знала.
-Знайомся. - Сказав Алекс до дівчини, коли вони підійшли до молодого чоловіка:
-Це Марк,
- Марк, а це Аделаіда.
Аделаіда була збентежена, але зорієнтувалась і протянула руку до Марка.
- Аделаіда. Можна просто Адель. -Сказала вона потискаючи руку
- Марк. Сказав він ледь не запнувшись.
-Дуже приємно -сказала вона посміхаючись
-І мені - З ледь помітною посмішкою сказав Марк
- Ну ви спілкуйтеся, а я до Лізи вона вже напевно за сумувала. - Сказав Алекс до них і швидко пішов на інший бік клубу.
В клубі було темно тільки лазери розрізали темряву.
-Вибачте я не знала, що робити через - це я зробила вигляд що ми не знайомі. - Сказала Адель опускаючи свої темно сірі очі. І почала втуплювати погляд в руки.
- Тут немає за, що вибачатися. - сказав Марк. - Це я мав сказати що ми знайомі! - рішуче відповів Марк
Адель опустивши очі, злегка посміхнулася.
Аж тут до них підійшов Дмитро і взявши за талію Аделаіду запитав з ким вона розмовляє.
Аделаіді не сподобалося, що Дмитро на стільки до неї пристає. Вона обережно відхилилася від його руки щоб він її відпустив. Але він не зрозумів натяку, і притягнув її до себе ближче. Вона вже не могла терпіти цього і силою відштовхнулася від Дмитра та сказала, що хоче пити та швидко попрямувала до барної стійки.
Марку було неприємно, що він так безцеремонно мацав Адель. Марк так і хотів вдарити цього "типа".

Вечір підходив до кінця. Гості добряче були "звеселені" і почали розбиватися на компанії, щоб відправитися додому.
Адель вже теж збиралася покидати свято. Вона ще на початку вечірки домовилася з Євою, що вони повертатися додому будуть разом. Але Адель вже п'ять разів обійшла клуб, двічі була в залі для тих хто палить, і тричі виходила на подвір'я. Вона навіть запитувала у декількох знайомих чи не бачили вони Єву.
Як вона зрозуміла з п'яної розповіді Михайла: "- Єва ще годину тому пішла кудись з Кирилом."
Марк вийшов на подвір'я. Йому вже набридла ця шумна вечірка.
Аж тут Марк почув чіїсь крики. Голос тієї людини, що кричала здався йому дуже знайомим. І коли він прислухався, зрозумів, що то кричала і благала відпустити Аделаіда. Марк не роздумуючи побіг туди звідки лунали крики. Коли він опинився там Марк побачив як Дмитро тягнув Аделаіду до автомобіля. Марк миттю підійшов і відкинув Дмитра вбік.
Адель втратила рівновагу і вже почала падати на землю, аж тут хтось ухопив її за талію і притиснув до себе. Адель була дуже здивована, і водночас шокована.
-Відпустіть! Негайно! -кричала Адель. Через те, що було темно вона навіть не бачила хто її захистив, а може вона потрапила в ще більшу біду...
Аж раптом почула оксамитовий голос який тривожно запитав:
-Ти ціла?
Адель відразу впізнала цей голос.
-Марк Аврамович?- Тривожно запитала вона.
-Ти ціла? - Знов запитав Марк, немов не чув, що вона сказала.
- Так, так я в порядку.
Марк взяв її обличчя в свої руки і сам намагався розглянути і впевнитися в її словах. І коли він її відпустив то помітив, що її плаття порване. Там де мала звисати тканина плаття на її ніжні плечі був синець та лише частина тонкої тканини.
Час немов зупинився... Він почав розглядати не тільки чи з нею все добре, а й просто наскільки вона гарна, ніжна, молода..., але швидко зрозумівши, що це занадто затягнулося, він запитав
-Чому ти тут сама?! Ти з кимось мала йти додому? -запитав Марк
-Так, але моя подруга вже пішла.
Тобто в тебе немає з ким піти?... А якщо він знову повернеться? Ти розумієш що могло статися. - Ледь не прокричав Марк.
Адель не витримала і заплакала, він зрозумів, що занадто сильно на неї надавив, і що вона и так уже перенесла стрес.
Вона намагалася щось сказати, голос непокірно тремтів, її всю трусило сльози котилися немов град по її блідому обличчі.
- Я... Я не знала що він так може вчинити зі мною. Я намагалася вирватися, але він схопив мене і намагався кудись затягнути...
Тільки і змогла вимовити Адель.
Марк зрозумів, що запитувати ще щось, було б занадто.
- Якщо хочеш я можу відвезти тебе додому? - Сказав Марк.
Він намагався найбільш м'яко сказати це.
- Ні. -Різко відповіла Адель.
-Не хвилюйся, я нічого тобі не зроблю. -Намагався запевнити її Марк.
- Ні ви не так все зрозуміли. -Продовжувала Адель. -Я не поїду додому через те, що...я живу з подругою, а вона поїхала до знайомого...- Адель відразу виправила себе. - знайомої..., а ключі від дому в неї залишились. Чесно кажучи ще о десятій вечора ми вже збиралися спати, потім в неї задзвонив телефон і вона почала вимовляти щоб я пішла з нею. Я відмавлялася, а втім я подумала, що побуду тут пару годин і ми підемо додому, але як виявилось вона вже пішла додому тільки не до себе. Ось це все, що було, а далі ви знаєте. - Сказала Адель опустивши очі.
- Ну тепер все зрозуміло... Давай так: я відвезу тебе до мене додому, ти приведеш себе в порядок і тоді я відвезу тебе додому до подруги і сама далі розберешся, що робити.
Адель недовірливо подивилася на Марка, але зрозуміла в неї вибору немає.
- Гаразд. - На видиху сказала Адель.
Марк з Аделаідою сіли до автомобіля.