Враження про "Державця"
Цікаве, Думки вголос, Відгуки та рецензії
Хочу поділитися враженнями. Обговорювали ми роботу Макіавеллі "Державець" на практичній роботі з філософії. Написана праця була ще в 1513 році і присвячена проблемі політичної влади. Спочатку для мене це було звичайним завданням, але щось змусило мене задумуватися над словами автора... Погляди автора будувалися на принципі людської природи (людина не безгрішна, вона невдячна, непостійна, лицемірна, брехлива, її манить нажива). Дану сутність людини треба тримати під контролем, бо вона підштовхує до гріховності.
Сподобалось мені те, що Макіавеллі був із тих філософів, що вважав ефективним саме виховання держави, а не церква (нічого проти неї не маю, але я реаліст і розумію, що нічого не дається людині просто так, тим паче за "волею Божою", людина має надіятись лише на себе). Я не буду говорити про всі пункти з "Державця", лише про ті, що найбільше вразили:
1) Матеріальний інтерес - головний інтерес суспільного буття людини. "Людина скоріше забуде смерть батька, ніж вилучення майна". Нічого не нагадує? А пройшло більше 500 років, з моменту написання, люди не змінюються?!
2) Знищення держави починається з руйнації армії, тому Макіавеллі закликав до мілітаризму. І краще, щоб військо було власним, а не найманим. Та що ж таке, я розчаровуюсь цим світом. Люди не вчаться на помилках минулого...
P.S. Почитайте працю, вам сподобається.
P.P.S Ці поради отримали назву "маківеллізм" і використовувалися Гітлером і Сталіним. Щось у цьому є, але палицю вони таки перегнули.