Блог
Всі
Шукаю любителів "Євробачення"
Думки вголос, Питання, Особисте
Чи є на цій платформі любителі пісенного конкурсу "Євробачення"? Оскільки я дивлюсь цей конкурс 10 років та іноді переглядаю відбори інших країн, було б цікаво знайти людей, які мають таке ж саме захоплення. Якщо є такі, то відгукніться в коментарі чи приватні повідомлення)
Інтерв'ю зі мною
Новини, Цікаве, Особисте
Я досить багато розповідала про себе в блогах та у віршах, але ніколи не мала досвіду інтерв'ю, хоча мріяла про це. І ось кілька днів тому мене запросили стати гостею проєкту @SGAWARDS, де у розмові з @dianamay я розповіла набагато більше про себе, а також команда підготувала рецензію на один із моїх віршів. Книгу можете прочитати за посиланням https://www.surgebook.com/sgawards/book/sba-news-january-2024 та поділитися в коментарях до неї своїми враженнями.
З Днем знань!
Новини, Цікаве, Різне
Вітаю учнів, студентів, вчителів та всіх причетних з Днем знань. Хочу побажати успіхів, натхнення та сил у новому навчальному році. Та головне - ніколи не втрачайте себе, чуйте свої мрії та бажання, а також не забувайте про відпочинок, бо стрес, перевтома і безсоння шкодять здоров'ю (перевірено на собі), особливо у тих умовах, яких ми зараз перебуваємо. Навчатися важливо як для власного майбутнього, так і майбутнього України 🇺🇦.
Цього року я востаннє відзначаю 1 вересня як студентка, адже в грудні завершую своє навчання на магістратурі і більше навчатися не планую. Та це мене не лякає, оскільки попереду багато всього цікавого як і в учнів та студентів.
Вірте в себе та йдіть до власної мети, бо знання - це сила, яка відкриває двері багато куди 🥰.
З найкращими побажаннями, Леляна ❤️.
P.S. На фото я йду в 1-й клас у далекому 2007 році 😁.
7
170
Книги
Всі
Вірші
Всі
Дідове село
Люблю я літнє дідове село,
Дитинством і добротою пахне воно,
Там навіть пташечка по-іншому співає,
Її спів моє серце звеселяє,
Хата, де раніше збиралась вся родина,
Назавжди для мене буде така ж гостинна,
За столом сидять ще ті, кого вже немає з нами,
А десь вдалині вітер минулого гуляє ланами,
Бігають маленькі курчатка по двору,
А по вулиці чути безтурботну дітвору,
Котик вмивається після смачної вечері,
І вже стукає теплота літньої ночі у двері,
Ось дідусь зібрався по рибку на ставок,
А бабуся варить смачнючих галушок,
У саду наливається соком яблук урожай,
На городі помідорів хоч відрами збирай,
Як ранком вийдеш у селі на ґанок,
То застанеш туманний літній світанок,
На травичці перлами вже випала роса,
Під вечір теплий дощик і зібралася гроза,
На город як вийдеш, то сила-силенна людей,
На полях працюють комбайнери день у день,
Заходжу в хату, а там пахне добротою,
Вишиті рушники бабусею ще молодою,
Щось рідне і світле я у цих спогадах відчуваю,
Бо як час швидко плине добре знаю,
Таким назавжди буде у моїй душі дідове село,
Я знаю, що туди знову приїду, щоб там не було,
Цей образ я в своїй душі з любов'ю оберігаю,
І радію, що це райське місце сили маю.
11
3
356
Хто я?
Всесвіту, скажи мені хто я?
Чи сьогодні живу своє життя?
У свого відображення в дзеркалі я щодня питаю,
Які ще таланти й призначення у собі зберігаю?
Я знаю, що народжена для того аби творити,
Щоб свою душу у вірші перетворити,
Та на яких шляхах місця під сонцем собі шукати?
Як довго я буду в чужих тернах блукати?
Так, я вже вийшла із незнання й страждання темних печер,
Спогади мозок про які так і не стер,
Коли ж я знайду призначену для мене зірку провідну?
А потім стану півонією і розквітну,
Буду світити ясніше, ніж сонце ясне,
І прокляття злих людей мене омине,
Це колись станеться, я точно знаю,
Бо до Всесвіту свої думи давно посилаю.
9
4
441
Україна-мати
Вийшла зранку на ґанок Україна-мати,
І почала важкі та гіркі сльози проливати,
Покидають її доньки та сини,
Більше вже не бачать про матір кольорові сни,
Зібрались діти-квіти десь на чужину,
Полишають скорбну матір одну,
А Україна-мати до ніг впала,
Та лишитись слізно благала:
«Хіба для цього я вас народила?, -
з голосінням запитала мати-Україна, -
для кого ж віками на Голгофі я страждала?
Вас малими від злості ворогів оберігала.
Діти, хіба ж нема зі мною вам добра?
Пам'ятайте, що немає на чужині вашого батька-Дніпра.
Чи ви вже забули солов'їні колискові пісні?
Хіба ви вже забули нашої слави героїчні дні?
Я ж для вас ночами рушники вишивала.
Якого добра я для вас, діти, ще не дістала?».
Подивились діти на Україну-мати і сказали:
«Мамо, але ж ми від народження волі не знали.
Ми відчуваємо, що з тобою, мати, нам долі не буде.
Бо заковані в кайдани наші найкращі люде.
Так, мамо, ми бились за тебе віками.
Та ми вічно будемо роздерті ворогами.
Мамо, ти не думай, що це зрада Іуди.
Краще нам в далеких краях буде»,
Захиталась і заридала від цих слів мати-Україна,
Ледве тримались, хоч відчувала, що вже безсила:
«Не буду я вас, діти, за ваші слова проклинати,
Не зможу я вас зі злістю прогнати,
Як не хочете мене від пекельних мук рятувати,
Буду сама свій вік на цій землі доживати».
Шлях своїх дітей, вона благословила,
І в одну мить стала вся сива,
Поїхали на чужину рідні діти,
А мати поклала їм вузлик з насінням, де були мальви квіти,
Ще й грудку рідної землі поклала,
Відривала від серця, від болю стогнала,
Діток своїх вона перехрестила,
Відчувала, що покидає її вже сила,
Провела дітей і шукала порятунок від важких дум,
Щоб розвіяти свій полиновий сум,
Прийшла Україна-мати до Дніпра,
І сказала: «Останньої надії, у нас вже нема».
Кинулась у воду, її душу та серце печаль роздирала,
Та її тіло велика вода не забрала,
І тоді мати-Україна зрозуміла,
Вона дочекається з чужини хоч одного сина,
Тепер вона за своїх дітей щоночі Бога молила,
Така вже в України-матері місія життя єдина.
* Моя робота на XII Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2021/2022 навчальному році.
P. S. З цим віршем я виграла конкурс ❤️.
11
7
347
