Пролог
Незапланований свідок
Думки
Погоня
Думки
В голові в мене юрмилася куча питань, і жодних відповідей, хоча краще спочатку сказати про себе.
Моє ім'я Артур, а прізвище Костоправ. В. Заробляю я не мало, ну і хочаб BMW дозволити собі можу. Живу я в власному Двухповерховому будинку.
Щож тепер хто я всі знають.
В моїй голові юрмились різні питання. Що за лабораторії, що то за рідина в термосі, хто такі ті люди і чи прийдуть вони за мною, бо номер моєї махіни вони могли й запам'ятати, а в базі данних вказана моя адреса. Скільки питань і жодної відповіді.
Напевно я б так думав вічно, якби не захотів спати. Я повечеряв бутербродом з ковбасою і маслом з чаєм, почистив сяк так зуби і влігся прямо у тому, в чому був у гостях.
Доки я не заснув в голові юрмились різні теорії, та найбільш ймовірною була теорія щодо зони. Донбаської зони. Після кучі смертей там, зону майже відрізали від зовнішнього світу. Там і лабораторії були, і можливо не дуже й мало.
© Артем Процан,
книга «Донбаська зона».
Коментарі