Сука. (На українська мова).
(18+)
Вулицями сука бродила У сміттєвих ящиках їжу рила. Але раптом на кобеля натрапила Головою до нього повернулася. Вона до неї поглядом прилипил Кобель гаряче заговорив: - Чуй ти, сучка, давай в ящик заберемося У ящику гарненько по***мся . Ти мені свою п***у покажи, А ти у мене х*й посмокчи. Я буду тобі вірний і покірний завжди, Якщо не буде мені п***а. Сучка псові відповідає : - Нехай моє чуття не сірчає, Але з тобою смоктатися не хочу, Коли над смітником д***у. Я хочу добути їжу, Але тобі не хочу показати свою п***у. Так що, ти на х*й йди Або я щас тобі дам п***и. Через хвилину кобель зник І не смів у мовчу лізти. Горда сука їжу собі добула А про кобеля забула.
2021-05-29 08:06:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15666
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12554