Блог
Всі
Потец раба божьего Сергея или икона святого Артемия.
Новини, Відгуки та рецензії
Всем Здорова!
Перед вами стихотворение, недавно написанное мной.
Потец.
Потец.
Утром
из церкви далекой...
В гробу лежит отец.
После смерти жестокой
Изо лба
вылез потец.
Мрачной походкой
дед шагал,
Женщины со всех сил рыдали.
Священник похороную молитву спевал.
Монахи на плечах
гроб таскали.
Отцовский гроб
на землю прилег,
И скрылся над чёрной землёй.
Похороный хоп замолк.
Я и женщины
провожали его со слепой.
Давно теперь лежит отец,
Но я мрачным стал,
Когда увидел на лбу его потец
Я плачем в мир иной провожал.
Идея этого стихотворения взял из реальной истории. Тема стиха послужила смерть родного отца. Ещё в стихотворении присутствует тема православия.
Если и у вас умер отец, когда вы были детьми, как я — сочувствую.
И это стихотворение для вас. Советую.
Приятного вам чтения!
Мем про бутылку
Новини, Гумор
/ присутствует нецензурную брань.
Вы помните то событие, которое случилось почти десять лет назад в городе Казани? Если вы не слышали и не знали, то вам повезло.
Я недавно выпустил свой рассказ на это событие.
**********
Почти десять лет назад, в городе Казани произошло одно событие, которое скоро превратится в мем и крылатые фразу. В городском полицейском отделе "Дальний" вошли полицейский и один преступник.
Спустя десяти минут избиение дубиной полицейский спросил у мужчины:
— Ну ты будешь сознаваться, или тебе повторно избить?
— Не тырил я этот ебаный телефон.
— И что ты мне, сука, мозги ебёшь? Пострадавший говорил, мол, что это ты спиздил у него мобильник. Так что, признавайся в грабеже, пидорас!
— Почему я?
— Потому что у тебя шесть ходок. Идеальный козёл отпущения. Так что я спрашиваю, будешь извиняться или мне тебя снова сто раз дубинкой по телу ебать. Отвечай, гандон!
Через пять минут полицейский связал арестованного руки и ноги и сложив беспомощное тело на скамейку он крепко привязывает тело толстой проволокой. После чего полицай снимает с ног штаны и схватившись за резинку он снимает трусы так, чтобы он увидел голую мужскую жопу.
— Слушай, — спросил преступник, когда увидел, как мент смотрит на его задницу. — а что ты собрался со мной делать?
— Это тебе, пидор криминальный, помогаю избежать 10 лет твоих мучений.
— Я на такое, блядь, не согласился. Женевская конвенция такое на одобряет.
— На хуй сдалась тебе Женевская конвенция. Ведь тебя взяли в нетрезвом состоянии, вот и отметим в протокол, мол, что ты сам на бутылку напрыгнул. Последний раз спрашиваю, будешь, мразь, призваться или нет?
— Пошёл на хуй!
После дерзких слов полицейский схватил в правую руку бутылку шампанского и размахнувшись со всех сил он воткнул в жопу бутылку.
Через несколько дней мужчина скончался. Полицейский встал рядом с его могилой и заговорил монолог
— Походу я пересолил. Не даром наша служба опасна и трудна.
— Вот это и есть ваш символ власти? — спросил у полицейского первый казанец держа в левой руке бутылку шампанского.
— Роспускайте это всё "В мире животных"! — вскрикнул второй держа в левой руке знамя протеста.
— Какого хуя" В мире животных "? — вскрикнул уже третий тоже держа в правой руке то же знамя, где было написано" Свободу бутылочносидящим людям! "— Животные не издеваются над теми, кого они убивают.
— Блядь, все-таки он рассказал! — вскрикнул полицейский увидев толпу протестующих...
С тех пор выражение" посадить на бутылку "стало крылатым, и оно означало" стать жертвой полицейского произвола".
P. S. Ещё говорят, что спустя два года, в соц сетях появилась видео, где кавказцы издавались над русским солдатом. Они говорят, что русский солдат оскорбил мусульманскую веру. Где среди пыток была сажание на бутылку.
После этого видео эта чёрная шутка стала появляться в пупах Ютуба и некоторых книгах.
1
77
Редакция книги
Новини, Особисте
Прошу прощения, что моя книга " Равновесие. Сечение злодейской главы." будет снята с публикации на сутки, в связи редакции моей книги. Не огорчайтесь, я это сделаю как можно быстрее.
До завтра.
3
39
Книги
Всі
Вірші
Всі
На весь голос.
Серед літніх ночей
поет бере в руки
Зошит,
ручка,
замазка
і свічку.
Не помічаючи на погляди і чутки
Він пальцями тримає кінчиків перу
І крізь свою душу
на папір ллє слова
Рядок,
вірш,
поеми самі ллються рікою.
У його папері іноді протікає чутка,
Як тримав папір лівою,
а писав правою рукою.
Коли вечір настав,
при Білому місяці
Поет на стілець задом сідає
І відчуває,
що уява до мене
На вороному коні
шибко примчить.
Весь вечір
до дванадцятої ночі
Пишить вірш
І крізь те,
що не вистачає сечі
Зробить кесарів розтин.
За вечір
сидячи в стільці
жопой штани натирає
Зумів поему народити.
Письменник на все встигає,
Тому що він не повинен нити
Під час читання
не повинен в натурі
Боязко читати,
у штани сечею ссать,
Бо в російській культурі
Вони можуть її,
гівном культуру обосрать.
Але ми з вами знали,
що такі письменники,
Які зможуть наплести три тонни,
Він у своїй натурі
є членососатели,
Гугняві мерзоти
і сороколетние гандоны.
Нехай поети і письменники
крізь очей і вух
Вислухати моє
холеричний вірш
І пущай дізнаються,
що в зухвалій натурі моєї
Вилікує ваші душі,
як кесарів розтин.
Пробачте,
товариші поети і письменники,
Що я вам сказав,
коли ви не знали мене.
Вітаю я з вами,
творчості шукачі,
З вами говорить Я —
Анубісів
Жуков Владислав Анатолійович,
а я на ділі
Тюрін
Артем
Сергєєв син,
я людина така,
Хоч я живу в непривітному тілі,
Але живу я з ним,
як батько рідний.
Прошу вибачення,
пані та панове
Що я самовільно
наніс вам перетин,
Але незабаром,
час настане тоді,
Всі почують Мій вірш
Мої рідні,
товариш
і обласні земляки.
Нехай мій вірш
вам здасться мерзенним
І негативно скажуть про це трудовики
Засобів масових інформацій,
вважають зухвалим
Але я буду за вірш своє
Захищатиму словесним щитом,
Не буде рабом твоїм,
так воно не твоє
Поки раю тебе білим мечем.
І скажу я вам так,
Мій вірш,
стане кривдою для вас,
Нехай порветься по швах мій пердак,
Але він стане доступним для всіх рас.
Я напишу вам його для всіх,
Вірш сміливий і впевнений
Крім титанів тих,
Де їх гнів людиною наукою неміряне,
Крім повій,
чиновник,
гомогеев,
Лесбіянка,
гомосексуалів,
кримінальним черв'якам
Всіх спільна група лиходіїв
Чекає народний суд,
сором і сором.
І скажу я вам
своє останнє слово;
Письменник,
не мутите воду,
гнилі книгами!
Поет,
не кидайте у воду
уява неміряна!
А народу я скажу,
ви своїми горбами
Не гніть спину
за варварів і лиходіїв,
За тиранами
не втрачайте своїх ніг,
Рубати їм голови,
групи лесбіянок і гнів.
Мене і вас
давно чекає поріг,
Де ми відновимо державу втрачену,
Закріпіть зла діячів в ланцюзі
І не приховуючи натуру розгнівану
Година тієї справедливої помсти.
Гайда,
товариш,
у комунізм світлий,
Яку побудуємо разом країну
Впустимо до нас,
Хоч ти чорний
або білий.
Створив у світі державу одну!
0
0
381
Молитва Ісіди. Благословення голуба.
Нехай моє перо вільне,
Нехай Моє слово тепле,
Нехай моє перо рідне
Зробить справу мудроване.
Перетворися на голуба швидкого,
Віднеси лист хлопця плечистого
До справ прекрасним
В ім'я чоловіки славному.
Принеси справах, Голуб сизий,
Спритний і швидкий,
До доброї Бастет,
Коли палкою Сехмет
Лист мій світлий.
Вперед Голуб, за справу сміливе!
Нехай Анубіс і Осіріс в дорогу благословить
Від біди, від спокуси захистить!
Нехай свою справу за зло не замутить,
Голову кругом не закрутить.
Нехай так воно і буде. Амінь.
[Повна версія вірша до роману"рівновага . Перетин лиходійської глави"].
3
0
392
Молитва знахаря Анубіса від болю і страждань.
Жертва болю і страждань,
Образ і поневірянь
Ти з Анубісом поговори один на один.
Хоч ти селянин, хоч дворянин
Я зможу тобі вилікувати болі і страждання,
Образа і поневіряння.
Тільки одне запам'ятовуй ;
Старих і дітей лайкою не лай,
Священну їжу не кради,
Ніс в чужі справи не Сунь.
Зробиш добру справу - в рай потрапиш,
Зробиш гріх-в пеклі згниєш.
Хай буде так! Амінь.
1
0
439