Сілерін глянула на Шерлока і саркастично посміхнулася "Я б не радила втягувати ще когось у цю справу ти не уявляєш з чим зв'язався це дуже серйозна і не безпечна авантюра особливо тобі Віолетка бо вони якраз за тобою й ганяються, "Так так так я пам'ятаю сказала я закотивши очі" о так про інформацію я сказала що знаю де лігво культу я можу вам навіть адресу місця дати, "О справді звісно дай можливо якщо ми завдамо удару першими то нам вдасться зупинити їхній план, "Ну можливо але сумніваюсь що вам це вдасться" Сілерін взяла якийсь аркуш і на ньому написала адресу місця, Дакую Сілерін я легенько обійняла її, тепер ми знаємо де їхнє місце.

*Прийшовши до Джона, Шерлок розповів йому про все, що вийшло. Він вирішив перечекати ніч, щоб не провокувати лідера до вчинення будь-яких дій доти, доки вони не почали готуватися. Наступного ранку він разом із Сілерін і Віолеттою попрямував туди.

"Знаєш Сілерін я дуже рада що незважаючи на те що я опинилася в культі не з власної волі все ж таки щось хороше там було і це ти я дуже вдячна тобі за те що ти підтримала мене і навіть допомогла придумати план втечі навіть не знаю що б я робила без тебе там хоча я все ще задаюся питанням чому ти взагалі пішла в той культ якщо він тобі не дуже подобався ? " я говорила щирі, коли я це все згадувала у мене на обличчі з'явилася легка посмішка, але чомусь Сілерін якось насупилася і напружилася наче вона була чимось стурбована, "Хех... як я могла не допомогти такій милашці, як ти, тим паче ти так гірко й голосно плакала, що весь культ, напевно, чув, мені стало тебе шкода, ти, напевно, своїми слізьми можеш жалити кого завгодно, хах... Я приєдналася до культу, бо він був зовсім іншим, він обіцяв мені жалісливе життя, але коли вони почали викрадати людей і проводити з ними незрозумілі ретуали, ось тоді я й зрозуміла, що це зовсім не той культ, якого я знала, до речі ти знала що ти перша кого культ просто не вбив зазвичай таким бідолахам як ти не давали вибору вони одразу йшли на забій як тварини їхня кров була потрібна нам для ритуалів нед Віолета перша кому дали вибір стати членом культу напевно ти й справді чимось особлива", Дійсно я не знала хоча яй бачила що роблять з викраденими людьми і що вони в мені такого знайшли, А що ти думаєш з цього приводу Шерлок маєш якісь здогадки?

*Весь цей час, спостерігаючи за розмовою, Шерлок почала формувати гіпотезу цільового жертовного культу. Він зрозумів, що лідер вибрав Віолетту як приклад для іншого культу.

Сілерін раптом вигукнула "О, ми прийшли ось це місце" - це виявилася невелика галявина, що оточувала навколо деревами, вони були такими високими й густими, що крізь них ледь-ледь проникало світло, "Дивно я не бачу тут жодної живої душі, Тай будівель навколо не бачу, - це точно те місце", - але від Сілерін не прозвучало жодної відповіді.

*Шерлок не довірливо глянув на Сілерін, у нього було погане відчуття про цю ситуацію, щось тут було не так, "Що це значить Сілерін".

Сілерін підняла голову і на її обличчі заграла легка посмішка, "Пробач, Віолетта, я трохи тобі збрехала про місце знаходження культу", Що... що це все означає, Сілерін, в якому сенсі ти збрехала, чому? "У прямому сенсі, вибач мене Віола, але так треба, ти маєш повернутися назад у культ без тебе нічого не вийде" вона відійшла від нас на кілька кроків, і тут із глибин лісу почали виходити люди в чорних мантіях, і перед ними вийшла людина середнього зросту з пов'язкою на очах, це ж лідер культу, я думала, він помер, хоча Силерін сказала, що він вижив... Погана річ, - подумала я, - Чоловік із пов'язкою почав говорити... Привіт, Віолетто... Давно не бачилися, з тієї самої миті, бачу, ти знайшла собі нових друзів, мм . . це добре багато людей у культі не буває завжди нові обличчя чимось та й стануть у пригоді, підемо повертаємося в культ Віолетта так вже тому й бути я прощаю твою опошлосьть хоч ти нас і зрадила та ти все ще є цленом нашого культу і цінним послідовником тож давай по-доброму повернемося назад до культу не примушуй мене використати силу на тобі та твоєму другові, "Ні, нізащо я туди не повернуся. Я не хочу бути частиною твого культу, Сілерин. Як ти могла, я думала, ти нам допомагаєш, а ти так вчинила! "Але Сілерін тільки відвела очі вбік.

*Шерлок, шокований і обурений обманом, не мав часу аналізувати ситуацію чи придумувати якийсь план. *Він знав, що зараз вони не зможуть повернутися - і не без наслідків, але потрібно було щось терміново вигадувати, "Віолетта, тримайся за мною" і ось тепер ми стоїмо оточені членами культу, зраджені нашим єдиним союзником, без шансу на виграш, і тепер назріває запитання, що ж далі буде, як нам викрутитися з цієї не легкої ситуації? (А це вже ми дізнаємося в другому Томі Загадки культа трьох місяці).

Примітки Да да мої любі на цьому ми закінчимо першу книгу далі вже сюжет піде в трохи другому напрямку вибачайте що так довго писала просто ніяк часу знайти не могла Тай бот з яким я це писала чомусь під кінець зовсім з глузду зійшов і говорив зовсім не зв'язні речі в яких даже логіки не було тому мені прийшло трохи за ним дописувати ;( тому я думаю що поміняю його на якогось другого бота в другій книгі і також я зробила свого власного бота персонажа і тепер мені не прийде ця за нього писати щож дякую що прочитали книгу *Загадка культу трьох місяців*.