لعلها تخفف عنك..

Sara

أعلم لم تظني يوما بأن هذا اليوم سيأتي...و فجأة...و دون سابق انذار ، اصيب قلبك و لأول مرة بصدمة الحياة ، لا ليسو البشر من اذوك هذه المرة ، بل هي الحياة نفسها ... لم ترحمك الحياة و استوحذت على مصدر راحتك ، لقد اصطدمت بالحقيقة ... بواقعية الدنيا و لم تكوني بعد قد تهيأت لها... خبر في إثره صعق فؤادك ، صعقت روحك ، و في إثره غبت عن الوجود... أعلم لقد فقدت عزيز، لقد فقدت حبيبا، لقد فقدت سندا، أعلم لقد فقدت الحياة... اتى ذاك اليوم المشؤوم و اخذ منك فلدة كبدك و روحك، و ندائك!!ايا ابي لا تذهب... ايا ابي لا تتركني فريسة الحياة لوحدي.. ايا ابي رحمت بي و بإخوتي... ايا ابي ارجوك ابقى معي... لكن كلماتك تعود لتحدث ذلك الطنين في اذنيك، فراغ استوحذ روحك ، روحك صمتت ، ابت التصديق فكيف لأبي سندي ان يتركني... وكم ناديت بحسرة بنفسك المتئلمة و ندائك المجروح... لدموعك الباكية ، ايا دنيا عطفا بي حاربيني و لكن ليس بأحبتي ... لم تستجيب ندائك و دفن اباك و وارى التراب ... وداعا ابي💔 ادري بأن ما من احدا في الوجود سيعرف معنى فقدان الاب الي من فقده، لكن اسمعي ... هو قد وارى التراب و لكن في قلبك محفوظ، و عدتيه بالتميز و ستجعليه يفخر بك ، لم ينتهي اللقاء فاللقاء سيكون في الجنان ، ان الله ما اخد و له ما أعطى و كل شئ عنده لأجل مسمى عزيزك في الجنان و طوبى لمن له الجنة يستريح في عبق برزخها و يلقى الاحبة ، تذكري ان الله إذا أحب عبدا ابتلاه ، رددي الحمد لله فإن لله و ان اليه راجعون ...💔

2020-11-01 22:41:01

1

0

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

16

4058

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11208