Наступного дня у нас, як завжди, були лекції. Ми вже звикали до нової чутливості, тож були цілком певні, що зможемо витримати зайняття, не пищачи на всю аудиторію від раптових оргазмів.

Ми привіталися з друзями, всілися і відкрили конспекти. Нашої зосередженості справді вистачило на цілу пару. Наші з Джулією ерогенні зони стали настільки чутливими, що найменше тертя викликало збудження. Ми були постійно мокрі. Але це було зносно.

На перерві всі заворушилися, повдягали куртки і порозходилися. Ми розслабилися на своїх місцях.

"Дуже захоплююче, - зізналася вона. - Але незручно".

Я кивнула. "Твоя правда. Хотілося б вміти це вмикати і вимикати за бажанням. Але що робити, давай хоч розрядимось, поки можна..."

Ми знайшли наші поточні точки вивільнення і кілька хвилин здригалися, тихо стогнучи. Нам полегшало, на деякий час напруження ослабло.

"Йдемо пообідаємо," - сказала Джулія.

Ми пішли. Всі сьогоднішні заняття проходили в одному корпусі, і їдальня теж була тут. Коридор відлунював звуками кроків і грюканням шафок. В їдальні галасували і дзвеніли посудом. Черга тяглась дуже повільно. Ми з Джулією торкалися одна одної, намацуючи збуджуючі та тригерні зони, і хихотіли, коли вдавалось довести одна одну до солодкої розрядки. Все це було трохи недоречно, ми пустували, як діти в метро.

Наші подруги, Сара і Марта, підсіли до нашого столу і зацікавлено подивилися на нас.

"Як справи, дівчата? - запитала Сара. - Щось ви сьогодні такі захоплені!"

"Ну... пам'ятаєш те оголошення про набір піддослідних? Про перемапування ерогенних зон?"

"Ага. Ми записалися на завтрашній вечір. А що?"

Джулія хихикнула. "Це воно! Ходіть, дівчатка, не пошкодуєте!"

"Тихо, не налякай їх! - долучилась я. - Ну так, це дійсно воно. Ви не уявляєте, як це було круто!"

Сара і Марта перезирнулися.

"Точно, спробуйте! - додала Джулія. - От самі потім скажете, чи то була погана ідея!"

Дівчата пожували губи, але сперечатися не захотіли.

У цей момент блукаюча плямка збудження заповзла до моїх пальців. Не знаю, що на мене найшло. Не роздумуючи, я притиснула свої пальці до передпліччя Марти, яка сиділа поруч... і відчула, як плямка полишила мої пальці, переповзаючи до її тіла. Марта підскочила і подивилася на мене великими очима. Потім доторкнулася до плями на своєму передпліччі і почервоніла.

"Що... Що це?!.."

"Не знаю, - я винувато знизала плечима. - Вибач. Оце мене перемкнуло! Я ніколи так не робила".

Ми обоє нерішуче хихикнули. Марта не розсердилася. "Проїхали," - тихо сказала вона, спостерігаючи за Сарою та Джулією, які балакали поруч, не звертаючи уваги на те, що відбулося між нами. - "Але... Не роби так більше, гаразд?"

Вона знову потерла передпліччя і посміхнулася якось загадково-відсторонено.

Ми з Джулією не знали, що й думати. Та що ж це за блукаючі ерогенні плями? Вони поводяться майже як живі істоти з власною волею!

"Треба розповісти про це вченим з лабораторії," - сказала Джулія, і я кивнула.

***

Коли ми зайшли в лабораторію наступного разу, ми одразу роздягнулися догола. Ми вже почали до цього звикати. Лягли на кушетки, на нас начепили втричі більше електродів, ніж минулого разу, і ввімкнули систему. Схеми чітко висвітлили блукаючі плями на наших тілах. Вони не збільшилися з минулого разу ані в розмірах, ані в кількості, але й не зменшилися.

"Схоже, ваш новий стан стабільний, - кивнула Мін, занотовуючи спостереження. - Старі зони теж підвищили чутливість і трохи посунулись, але поки що лишаються на місці..."

Я посміхнулась і провела пальцями по правому плечу Джулії. Джулія погладила моє ліве коліно. Хлопці в кімнаті уважно за нами стежили.

Аманда почала набирати послідовності, видаляючи повзучі зони... вони слухняно зникали, але натомість з'являлися нові. Аманда насупилася.

"А що, як навпаки, додати ще?"

Вони додали нам кілька невеличких стабільних зон, і всі побачили, як блукаючі зони зповзлися до них і почали... ніби... надгризати їх.

"Вони неначе живі!" - вигукнула Мін.

"Та отож, - сказала я. - У мене тут ще дещо, я б хотіла показати. Хто наважиться взяти участь у маленькому експерименті?"

Вони перезирнулися, і Мін підійшла на мене. Мені не треба було дивитися на схеми, щоб знайти свої плями. Я притиснула своє коліно до коліна Мін і відчула вже знайоме лоскотання, коли пляма переповзла на неї. Мін підскочила, мругаючи, а потім непевно притиснула долонею коліно і розкрила рота. Ого! Оце в неї класний міні-оргазм!

"Ми натрапили на щось, га?" - прошепотіла Аманда.

Ніхто не відповів. Тім задумливо потер шию і підійшов до Джулії. Хлопці зазвичай відмовчувалися, залишаючи розмову Аманді та Мін, але ж вони теж були дослідниками. Тім подивився на схеми, посміхнувся і ліг на кушетку поруч з Джулією, взявши її за ліву руку. Джулія кивнула, посміхнулася і притиснулася до Тіма тим боком, де блукали дві її плями. Він ахнув.

"Отже, вони не роблять різниці між чоловіками і жінками..." - задумливо сказала Аманда. Мін друкувала нотатки, час від часу потираючи коліно і тихенько стогнучи.

Незабаром хлопці зняли сорочки і почали жваво експериментувати, то сміючись, то стогнучи. Аманда і Мін зловили ще кілька зон з наших тіл і випробували їх на собі. А кількість блукаючих плям на наших тілах весь час залишалася стабільною. Ми з Джулією були як інкубатори для цих істот - якщо то були істоти, звісно. Ми ще не були впевнені.

"На сьогодні у мене ідеї закінчилися, - зітхнула Аманда. - Ми все бачимо і записуємо. Але я не розумію, що це, і не можу придумати, як зрозуміти".

"Ви записали оті послідовності, коли ви ініціювали нас на все тіло, а відкат збійнув на середині?" - запитала Джулія.

"Звичайно, а що?"

"Я подумала, що ви, можливо, захочете створити більше піддослідних".

"Ми думали про це, звичайно, - кивнула Аманда. - Але ще не вирішили, як би це запропонувати новим людям".

"Якщо можна підказати... - хихикнула я. - Наші подруги, Сара і Марта, відвідають вас завтра. Нас вони вже бачили. Запропонуйте їм!"

***

Наступного дня ми перестріли Сару і Марту на парах. Ми з Джулією загадково поворушили бровами, а Сара і Марта багатозначно перезирнулися. Балакати про еротичне дослідження було якось незручно. Сара відвела погляд і посміхнулася. Марта моргнула, знизала плечима і кивнула.

Після занять ми знайшли тиху кімнату і ще поекспериментували з нашими блукаючими плямками. Вони нагадували... ручних щуриків, мишок чи равликів... вони повзали по нас, охоче перебігаючи з одного тіла на інше... Ми зрозуміли, що вже емоційно прив'язуємося до них, ніби до справжніх домашніх улюбленців. І, звісно, вони й надалі так само дарували нам збудження та оргазми.

Наступного дня ми пішли в лабораторію вчетвером. В кімнаті стало тіснувато.

Аманда, Мін і хлопці одразу ж почали досліди. Ми з Джулією відчували, як наші ручні плями відповзають до них і повертаються назад. Схоже, що плямки надавали перевагу тим тілам, де їх більше гладили та притискали.

"Єдине, чого ми ще не спробували, - сказала я, - це зайнятися сексом з чоловіком, маючи оті плями на собі. Хто хоче спробувати? Тіме, Джеймсе?"

Хлопці помітно розслабилися.

"Ми вже думали про цей експеримент, але не знали, як вам його запропонувати. Ти не проти?"

Я хихикнула. "Звісно, не проти!" Інші дівчата також захихотіли і погодилися.

"Презерватив не потрібен, - сказала я. - Я на таблетках. Хтозна, як презерватив може перешкодити руху плям..."

Тож першими піддослідними ми обрали мене і Сару, Тім і Джеймс начепили електроди також і на себе, і увійшли в нас. Аманда і Мін спостерігали і записували. Невдовзі я так збудилась і загубилась в насолоді, що перестала зважати на екрани, тож не бачила, як іскри почали перебігати між Сарою та Джеймсом. Сара здригнулася і закричала, стискаючи руками його стегна... Марта ахнула від несподіванки, пильно дивлячись на екрани. Але мені було вже байдуже, я досягла сильного оргазму і не хотіла зупинятися, мої зони блукали всім тілом, від мого живота до Тіма і назад. Тім кінчив всередину мене, блаженно стогнучи... а зони збудження продовжували рухатися вгору, вниз і довкола наших тіл.

Врешті ми відірвалися одне від одного, але збуджуючий розсип плям та іскор на наших тілах не згас. Навпаки, він став сильнішим...

"Ох... це якось дико!" Джулія притулилась до Сари. Зони їхніх тіл злилися в одну велику пляму. Сара здригнулася в черговому оргазмі, Джулія теж не змусила довго чекати. А нові іскри все ще прибували...

Я притягнула до себе Марту і поділилася з нею своїми іскрами. То був своєрідний одночасний груповий оргазм. Нашими тілами блукали іскри і плями, збудження і розрядка чергувались в швидкому темпі, все тремтіло і розліталося перед нашими очима, навіть коли всі ми відпустили одна одну... Це почало лякати... Насолода повністю охопила нас, як полум'я, пульсуючи в наших тілах.

Врешті, повільно й неохоче, все вщухло. У кожного з нас знову залишилися блукати тілом по п'ять-шість плям.

"Так бурхливо... - Аманда похитала головою. - Нам треба бути обережнішими з цією штукою".

***

Наша група піддослідних розширилася до десяти чоловіків і десяти жінок. Нам виділили ще пару лабораторних кімнат. За два тижні ми спробували дотики і секс у всіх комбінаціях (серед нас є й геї, лесбі та бісексуальні). Тваринки-плями послідовні у своїй поведінці. Вони радісно мандрують між тілами, якщо доторкнутися у потрібному місці, і буквально кидаються натовпом під час сексу. Тонка тканина або презервативи їм взагалі не заважають. Коли до тіла людини одночасно потрапляють щонайменше три плями, вони приживаються на новому місці і починають розмножуватися. Відтоді ця людина також стає джерелом нових плям.

"Ми створили дуже заразну... штуку, - сказала Аманда, роблячи щоденні нотатки. - Я починаю замислюватися, чи не варто нам усім ізолюватися від інших людей".

Ми всі неохоче кивнули. Плями приносять нам безперечне задоволення. Але все ж таки... так, це дуже заразні ерогенні зони. В сексуальних іграх це вкрай доречно. Але, наприклад, в класі? У натовпі?.. Як нам тепер обіймати дітей?..