Відтоді як Майк та Ґлетт зробили свій камінг-аут перед батьками, вони проводили час разом вільно і відкрито – або на горищі у Ґлетт, або в кімнаті Майка. Спочатку батьків Майка напружувало те, що дивна гола дівчинка бігає їхньою квартирою, обіймає всіх і кохається з їхнім сином, але її яскрава, тепла і весела особистість незабаром підкорила їх, і Ґлетт стала їм як донька, отримуючи вдосталь любові, обіймів і поцілунків від всієї сім'ї.

Ґлетт вистачало мудрості не просити про секс батьків Майка, але відчуття нестримної сексуальності оточувало її, як хмарка, і батьки, чия пристрасть вже наче починала згасати, раптом виявили, що їхнє бажання відновилося, і займалися любов'ю щодня.

Мати Майка взагалі була дуже турботливою і люблячою жінкою, тож вона стала доброю і ніжною і до Ґлетт, хоча спочатку, звісно, нервувала і ніяковіла. Вона навіть почала ходити голою вдома, як Ґлетт і Майк, і її чоловік подеколи приєднувався до неї. Батько Майка дедалі більше захоплювався привидами та духами. Він читав про них книги і почав вести блог про привидів і духів.

Одного разу, коли Майк і Ґлетт відпочивали на пледах у неї на горищі після тривалого ніжного сексу, вона задумливо запитала: "А як там з іншими дівчатами в твоєму житті, Майку? Ти вже з кимось зустрічаєшся?"

"Ні, – відповів Майк, обіймаючи тендітні плечі Ґлетт. – Я кохаю тебе, ніхто мені більше не потрібен!"

Ґлетт посміхнулася, потерлася носом об його груди і похитала головою.

"Дух не має бути єдиним коханням людини. Це просто неправильно. З часом це тобі зашкодить, а я взагалі того не хочу. Тож давай знайдемо тобі ще й людську дівчину!"

Майк з сумнівом подивився на неї.

"Ти хочеш, щоб я також закохався і зайнявся сексом ще з кимось?"

"Так, звичайно! Це буде й тобі корисно, і їй теж добре".

"Але як? Я ж зовсім не впевнений у собі з дівчатами".

"Тут я тобі допоможу, – Ґлетт пустотливо посміхнулася. – Для початку вибери собі дівчину! Гарненьку, сексуальну, з якою ви могли б розважитися і чогось навчити одне одного".

"А ти..."

"А я приєднаюсь до вашої пари пізніше, коли ваші стосунки вже зміцніють. Отже, обираймо дівчину! Хто вона, що привернула твою увагу до того, як ти зустрів мене?"

Майк замислився лише на мить.

"Ну, є в школі одна, її зовуть Санні... Вона мені давно подобається, але я завжди соромився з нею заговорити".

"Чудово! – засміялась Ґлетт. – Я її знаю, вона живе в моєму будинку! Це добрий вибір. Вона така мила, і тіло у неї напрочуд гарне. І вона зараз вільна, я знаю це напевно. Вам сподобається кохатися".

Майк злегка почервонів.

"А ще в неї класна попка, я витріщався на неї щоразу, коли вона проходила повз мене..."

"Оцей настрій мені подобається! – Ґлетт розсміялася, побачивши, яка у Майка від спогадів зробилась ерекція. – Ні, не витрачай його на мене зараз. Зосередься ще на Санні. Що ти ще про неї знаєш? Яка вона за характером? Що їй подобається?"

Майк зітхнув.

"Ну, вона трохи схожа на тебе. Раніше я більше думав про дівчат тихих і сором'язливих, а не таких... напористих, як Санні. Вона насправді крута. І вона така грайлива і сексуальна. Насправді, вона могла б..."

"Наскочити на тебе, як я? – Ґлетт розсміялася, лежачи на животі і бовтаючи ніжками в повітрі. – Вона справді може!"

"Але вона так цього і не зробила," – зітхнув Майк.

"Тож попрацюємо над цим! – підсумувала Ґлетт. – Де б ви могли зустрітися і поговорити?"

"Вона любить ходити в парк з друзями і читати книгу на лавці, – посміхнувся Майк. – Саме це вона робила, коли я вперше її побачив".

"Чудово. Тоді йди і поговори з нею!"

"Я... я все ще не знаю, як це зробити. Я ніколи раніше не підходив до дівчат..."

"Тож прийшов час навчитися! Це буде легко, ось побачиш. Ти казав, що вона трохи схожа на мене, тож просто кажи їй те, що казав би мені".

"Ти мені допоможеш? Ну, не знаю, підеш зі мною невидимою і підказуватимеш мені слова?"

"О ні, ти мусиш зробити все сам! Але... – Ґлетт підвелася і пірнула в скриню з її скарбами. – Ось!"

Вона простягнула Майку маленький камінчик.

"Він чарівний?" – він покрутив камінчик у руках.

"Типу того. Тримай його в кишені, він додасть тобі впевненості. А тепер... – вона стала навшпиньки і поцілувала Майка. – На щастя. Йди і здобудь!"