Старша школа
Довгоочікуваний момент настав. Форд припаркувався біля високої і відносно старої споруди, в яку масово заходили підлітки віком від 15 до 19 років.
-Ми приїхали. - Промовив Роберт, сидячи за кермом.
Верон і Єва зовсім різними поглядами зиркнули на будівлю.
-Це ваша нова школа. Школа-Ліцей номер 3.
Єва скривилася, а у Верона, навпаки, очі засвітилися, немов полум'я.
Раптом, біля їхньої машини паркується Порше 911, і звідти виходить водій -- русий, зеленоокий хлопець віком близько 19 років.
- Це він тебе оббризкав учора?(Роберт)
- Напевне...- Тихенько промовила Єва.
- Я з ним зараз поговорю. (Верон)
- Не забувай, що це школа(Батько)
- Та не треба ні з ким говорити! Це була випадковість!(Єва)
Але насправді Єва так не вважала. Вона просто не хотіла, щоб в новій школі її вважали зрадницею.
Білий кросівок Єви ступив на твердий асфальт, за нею вийшов її брат. На них дивилися учні, але їм було байдуже. Новеньких в цій школі не часто бачать. Але це 2012 рік - рік змін, особливо для Нонпареля, адже 12 грудня в цьому місті святкують перше сторіччя.
Єва і Вер зайшли в клас під номером 6 і сіли на четверту парту(ряд біля дверей).
З дзвінком в клас зайшла вчителька років двадцяти п'яти, не більше, брюнетка з гарними формами і солідними вчительськими окулярами.
-Доброго ранку, клас. Хто забув, нагадаю - мене звуть Міс Матильда, я ваш класний керівник.
Почуття гумору в неї було специфічне, але викладач з неї хороший. Доречі, у свого класу вона викладає англійську мову.
- У нас нові учні: Верон і Єва, вийдіть, будь ласка, до дошки. (Вчителька)
Виходячи до дошки, кучерявий чорнобрисий хлопець підставляє Єві підніжку і вона спотикається. Весь клас починає сміятись, а Верон без роздумів накидюється на Майка з кулаками. Розняти їх ніхто не може, лише через хвилину Верону надоїдає бити Майка і його встигають відштовхнути. Майк лежить на парті весь побитий і у крові.
Міс Матильда викликає батьків до школи.
-Ми приїхали. - Промовив Роберт, сидячи за кермом.
Верон і Єва зовсім різними поглядами зиркнули на будівлю.
-Це ваша нова школа. Школа-Ліцей номер 3.
Єва скривилася, а у Верона, навпаки, очі засвітилися, немов полум'я.
Раптом, біля їхньої машини паркується Порше 911, і звідти виходить водій -- русий, зеленоокий хлопець віком близько 19 років.
- Це він тебе оббризкав учора?(Роберт)
- Напевне...- Тихенько промовила Єва.
- Я з ним зараз поговорю. (Верон)
- Не забувай, що це школа(Батько)
- Та не треба ні з ким говорити! Це була випадковість!(Єва)
Але насправді Єва так не вважала. Вона просто не хотіла, щоб в новій школі її вважали зрадницею.
Білий кросівок Єви ступив на твердий асфальт, за нею вийшов її брат. На них дивилися учні, але їм було байдуже. Новеньких в цій школі не часто бачать. Але це 2012 рік - рік змін, особливо для Нонпареля, адже 12 грудня в цьому місті святкують перше сторіччя.
Єва і Вер зайшли в клас під номером 6 і сіли на четверту парту(ряд біля дверей).
З дзвінком в клас зайшла вчителька років двадцяти п'яти, не більше, брюнетка з гарними формами і солідними вчительськими окулярами.
-Доброго ранку, клас. Хто забув, нагадаю - мене звуть Міс Матильда, я ваш класний керівник.
Почуття гумору в неї було специфічне, але викладач з неї хороший. Доречі, у свого класу вона викладає англійську мову.
- У нас нові учні: Верон і Єва, вийдіть, будь ласка, до дошки. (Вчителька)
Виходячи до дошки, кучерявий чорнобрисий хлопець підставляє Єві підніжку і вона спотикається. Весь клас починає сміятись, а Верон без роздумів накидюється на Майка з кулаками. Розняти їх ніхто не може, лише через хвилину Верону надоїдає бити Майка і його встигають відштовхнути. Майк лежить на парті весь побитий і у крові.
Міс Матильда викликає батьків до школи.
Коментарі