Сніданок з Едемом
@c_c
Рудиментальні ментально, психологічно неврівноважені, рішучі і переконливі тошнотікі
Блог Всі
Єва - перше враження
Відгуки та рецензії, Думки вголос, Особисте
1
143
Єва 13
Відгуки та рецензії, Новини, Особисте
118
Плани щодо майбутніх робіт. Єва. Співавторство. Зайнятість
Відгуки та рецензії, Думки вголос, Цікаве
3
1
152
Книги Всі
Вірші Всі
Єва 8
Знайди викрутку, серцю потрібен релоадінг Я сидів там у кутку підпалюючи джоінт Якщо це програмний код - ми всі одиниці та нулики Для мене бути з тобою як лапі ведмедя у вулику. Викладачі не пускали до мене, я займався кібербулінгом Був хуліганом, з тих хто каже «ну а хулі нам» Віддав тобі єдине своє сіре гуді За поцілунок у щічку на Хуторі. Дівчата тоді були такими дурами, Естетика тіла це що? - Тоді були тільки шкури. Пацани кричали «я б вдув їй», прямо на вулиці А я ласувався твоїм тілом не маючи на нього підліткової юрисдикції. Я був закоханий по вуха, вся твоя любов не до мене, це фікція. «Дівчата люблять вухами», в мене досить розвинена дикція «Кричати не треба, ти хто взагалі? Я зараз викличу поліцію!» Краплі твоєї брехні отруїли мої очі, я нічого не бачу Я думав це любов шепоче і поміняв футбол на мʼячик. Новий день, а з інакшого тільки назва Не розумію чому це повинно траплятися Я не вірю в ретроградний Меркурій та місяця фази В тебе була одна задача - не побити мою єдину вазу, Ти впоралася, я тобою пишаюся. Твої дії – казус.
0
0
36
Єва 7
Хто б міг подумати Що я не зможу кинути, Що вмію лише кривдити Хто б міг в таке повірити? Хто б міг в таке повірити Що відносини це липа? Вона вірила у них, А я її кривдив. Хто б міг таке подумати Що я не спатиму з тобою більше Ти розбила моє серце Бутилкою від віскі, як так вийшло Невже твої емоції штучні Як до цього дійшло? Я б ніколи не повірив у твою печаль, якби не торкнувся, ти була гарячою як чай. Можливо й не підібрав би до твого серця я ключа, Та ти в ньому назавжди, ти ключова деталь Що повпливала на мене і того ким я став. Того року я не знав про стосунки, знав лише про кристали. Я згадую твої вуста… Опираючись на колишнє, сльози твої - чистий кришталь Смерть могла б вибрати мене на кшталт, Но моє пекло - коли останнім штрихом забирають тебе, на жаль Якби б я лиш повірив в ту печаль Через яку тебе зі мною більш немає. Немає бачити нас разом ніхто! Моя рука стискала твоє горло, Закривались штори, я робив тобі боляче, Називав це уроком, Твою зраду я вважав твоїм останнім кроком Та я блефував пускаючи ніс по білим коридорам. Для тебе морг, для мене - морок Я завдавав тобі багато мороки й клопотів І так й не зрозумів одне: Чому твоє тіло було подібне на місце злочину у стосунках, А без подряпин та синців при смерті? Скажи чи була ти хоча б справжня? Хочу дізнатись в якому знаходжусь стані. Я на автомагістралі, цікаво чи це сьогодні станеться?
0
0
23
Єва 6
Бліда мов примара, як я любив тебе мало Ти сама цікава, вразлива і гарна. Я наче пронира до тебе в квартиру Прямую ходами, яких я не знаю. Ми читали романи та дивились дорами Ти носила на шиї корали. Мені важко тебе втрачати Я не звик прощаватись. Для когось смерть лише початок, У нас було ціле життя, Ми вміли розважатись Ти мене навчила кохатись Та клятви не дотрималась.
0
0
61