Розділ IV
-Час вийшов,-лиш змогла промовити Ліна і кулею полетіла донизу.
-Ні,-Октавін різко розплющив очі, підводячись. Терпкий аромат зеленого чаю з ромашковим присмаком, оточив його, все сильніше заспокоюючи мозок.
-Скільки ти ще будеш переглядати цей сон, братику,-протягнула на вигляд крихка, мов колекціона фарфорова лялька, дівчинка, відкидаючи короткі, обрізані під каре чорні кучері.
-Фібі, я впевнений, що маю знайти табір і цю дівчину, обов'язково. Є щось нове?-Октавіан сів, розгладжуючи зім'яту простинь.
-О, ти не повіриш. Є. Це Рахів, Кобилецька поляна. Скоріш за все табір Трембіта,-Фібі скривилась і, витримавши драматичну паузу, продовжила:
-Таборяни вже поїхали. Десь два дні тому. Але... але... Але... Хм. Що ж я хотіла... Ти скажи, я скажу. Точно.
Фібі клацнула пальцями і швидко вихопила два квитки на плацкарт.
-Табір, він лише частково. Це ще й суспільний санаторій. І ми з тобою туди їдемо! Ти зараз спитаєш коли? Та я все продумала! Я трохи перезаварила чай і тому за ті два дні, доки ти витав у снах, я роздобула ці квитки і заплатила за місця у їхньому готелі. На сайті навіть було щось про СПА!Щоправда, я б взяла купе, от тільки зайнято навіть біля туалетів. Куди всі посеред літа зібрались?
-Дійсно. Фібі, ти золото. А батьки знають і гроші звідки?
-Трохи чаю і Ліна з Оскаром щасливі поїхали до Криму, залишивши нам трохи кишенкових,-Фібі напищено кокетливо підморгнула.
-Не кривись, вже не вперше ми дуримо прийомних батьків. Чи ти забув, що це 5 сім'я? Збирай речі, любчику, за три години ми виїжжжаємо у Карпати!
-Ні,-Октавін різко розплющив очі, підводячись. Терпкий аромат зеленого чаю з ромашковим присмаком, оточив його, все сильніше заспокоюючи мозок.
-Скільки ти ще будеш переглядати цей сон, братику,-протягнула на вигляд крихка, мов колекціона фарфорова лялька, дівчинка, відкидаючи короткі, обрізані під каре чорні кучері.
-Фібі, я впевнений, що маю знайти табір і цю дівчину, обов'язково. Є щось нове?-Октавіан сів, розгладжуючи зім'яту простинь.
-О, ти не повіриш. Є. Це Рахів, Кобилецька поляна. Скоріш за все табір Трембіта,-Фібі скривилась і, витримавши драматичну паузу, продовжила:
-Таборяни вже поїхали. Десь два дні тому. Але... але... Але... Хм. Що ж я хотіла... Ти скажи, я скажу. Точно.
Фібі клацнула пальцями і швидко вихопила два квитки на плацкарт.
-Табір, він лише частково. Це ще й суспільний санаторій. І ми з тобою туди їдемо! Ти зараз спитаєш коли? Та я все продумала! Я трохи перезаварила чай і тому за ті два дні, доки ти витав у снах, я роздобула ці квитки і заплатила за місця у їхньому готелі. На сайті навіть було щось про СПА!Щоправда, я б взяла купе, от тільки зайнято навіть біля туалетів. Куди всі посеред літа зібрались?
-Дійсно. Фібі, ти золото. А батьки знають і гроші звідки?
-Трохи чаю і Ліна з Оскаром щасливі поїхали до Криму, залишивши нам трохи кишенкових,-Фібі напищено кокетливо підморгнула.
-Не кривись, вже не вперше ми дуримо прийомних батьків. Чи ти забув, що це 5 сім'я? Збирай речі, любчику, за три години ми виїжжжаємо у Карпати!
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Розділ IV
Нарешті) стає все цікавіше...
Відповісти
2019-01-01 12:32:05
1