Блог
Всі
Арена готова
Новини, Цікаве
Хто хоче вийди із поетичного "неписуна"
Хто хоче потворити без огляду на сенс чи мету
Хто має бажання відчути азарт змагання і боротьби
Хто хоче відволіктися від подій навколо і виписати стрес та злість
Іншими словами, усі, хто має бажання і змогу, запрошуємо на Різанину від Самурая.
https://www.surgebook.com/last_samurai/blog/w4y9o58
Бої без обмежень - кожен бере свої улюблені літературні зброю і стиль
Чи пробує щось нове для себе
*але спробуйте лишень використати плагіат, і побачите, чому неможливо зустріти того, проти кого наш Самурай оголював катану*
Нам ліпше завжди пишеться вночі...
Новини, Думки вголос, Різне
Привіт усім, хто ще пам'ятає, хто я є😅
З тих рядків одного з давніх віршів Сороки (@Soroka) дуже зручно починати блог, бо то правда)
І, як обіцяла йому, додаю посилання на поезію, тема якої використана в блозі: https://www.surgebook.com/soroka/poem/naylipshe-zavzhdi-pishetsya-vnochi
Крім того, сьогодні мова піде саме про цього птаха. Колись, ще коли він тільки вступив до університету, мене постійно дивувало, що в нього не вистачає часу і сил на творчість чи просто зайти до нас в Клан (посвячені в таємницю зрозуміють). Ну дійсно, невже щось може виснажувати так, що ти вже не можеш дивитися на ті букви?
Тепер же, вступивши і собі до університету, я розумію: дійсно може. І саме навчання. Тут не можеш уявити, як все запам'ятати, прочитати і зрозуміти, а на тобі ще висять недописані вірші😂😂
Саме тому, @Soroka, щиро прошу вибачення за мої скептицизм та недовіру.
P. S. Також все вище написане означає, що сюди я буду заходити ще рідше, ніж на карантині (так, пам'ятаю, що і тоді не часто тут була, Сорок)
Темної ночі вам, міцних снів 👀
21/21 Це фінал
Новини, Думки вголос, Різне
Аж не віриться, що ми дісталися цієї дати. 21/21, панове...
Я не пишу віршів про любов.
Чи, точніше, про пристрасть, хворобу, залежність,
Хай все це рекламують нам знову і знов,
Я не хочу до того яку́сь мать причетність.
Так, колись, коли прийде мій час,
Ретельно дібравши, відваживши слів,
Напишу про банальні "зірки в очах".
Щоб читав тільки "він", щоб мій труд не змарнів.
#топхалтура
Книги
Всі
Вірші
Всі
Ачер
Кривáве листя крúком лопотúть
Що чáс іти... що мóжна ще лишúтись
Лишитись тúшком завивáнцем млú
Чи того Ачеру* останцем пломенистим.
"Куди не глянь - зостались тільки ми,
Твій падолист мов кров моїх поранень,
Та ти повернешся вкінці зими,
Я ж сніжно-білий одягаю саван."
З останніх сил пишу слова. Зітри
Якщо мій друг чи ворог прийде в гості.
Величний клен самотньої гори
Корінням заплітає чорні кості.
*Ачер - клен з латинської мови транслітеровано
12.03.2023
3
3
117
ми з тобою
ми з тобою занадто подібні й не подібні занадто - теж
це дратує, ти знаєш, дратує до черлені в очах, і все ж
я тебе захищала роками від найбільших жахів й незгод,
ти для мене була готова відректися від світу, от
тільки з часом усе змінилось. ти і я - що за злісний жарт.
коли в двох інтереси різні, душ зв'язок ні гроша не варт:
ти смієшся в обличчя й потім підливаєш у кубок отрíй,
я спокійно дивлюся в очі й з блиском сталі кидаюсь в бій.
ти несеш у собі найгірші мої спогади, ніби сни
і боїшся, боїшся того, чим я стала, моєї тьми.
я ж іще пам'ятаю кожен твій ревнивий учинок й крок,
як сплітались навколо мене троси чорних, лихих пліток.
я іще пам'ятаю спроби прикидатися мною. хей,
щоб у мене була лиш сестра ти потратила стільки ідей,
що твоєї любові хвиля то - жостокий десятий вал
і того, чим все це обернеться, з нас ніхто не чекав...
10
1
197
Дедлайни
Я закрила усі дедлайни, хоч, можливо, якісь постскрипт.
Коли зовсім нема бажання щось робити - лиш мовчки в крик
Й діалоги вести з собою (бо ж заткнути ~себе~ - ніяк)
То байду́же, що вже хоч якось, до кінця доскакав, не вкляк.
Ось тут маю книжкові стоси, що, от точно, колись читну,
Бо ж уявні світи звабливі та я часто у них живу
Й маю більші у тому навички ніж, напевно, ~нормальний~ хтось,
І натомість з ~нормальним~ соціумом у нас якось... ну... не зійшлось.
В мене мрій і бажань зібралося, що хватило б на два життя
(Й тих - ельфійських, бо ж ~усе й завжди~ тре освоїти ~допутя~)
Та й наснаги хоч щось почати з тої кучі давно нема -
Я люблю дерев'яну осінь, та навколо ятрить зима.
Сон кружляє довкола й знову не дається до мóїх рук
(Або ж я не здаюсь допоки текс в очах не здвоївся, вщух)
Із шкідливих - то звички спати п'ять годин (десь та й відісплюсь),
Забувати поїсти й думати, що колись я з цим ~розберусь~.
8
1
281
