Есмеральда Еверфрі
@Miriam
Озирнувшись, всміхнімось колишнім, дуже наївним "нам"
Блог Всі
Арена готова
Новини, Цікаве
11
5
126
Нам ліпше завжди пишеться вночі...
Новини, Думки вголос, Різне
8
5
92
21/21 Це фінал
Новини, Думки вголос, Різне
9
11
100
Книги Всі
Вірші Всі
Ачер
Кривáве листя крúком лопотúть Що чáс іти... що мóжна ще лишúтись Лишитись тúшком завивáнцем млú Чи того Ачеру* останцем пломенистим. "Куди не глянь - зостались тільки ми, Твій падолист мов кров моїх поранень, Та ти повернешся вкінці зими, Я ж сніжно-білий одягаю саван." З останніх сил пишу слова. Зітри Якщо мій друг чи ворог прийде в гості. Величний клен самотньої гори Корінням заплітає чорні кості. *Ачер - клен з латинської мови транслітеровано 12.03.2023
3
3
95
ми з тобою
ми з тобою занадто подібні й не подібні занадто - теж це дратує, ти знаєш, дратує до черлені в очах, і все ж я тебе захищала роками від найбільших жахів й незгод, ти для мене була готова відректися від світу, от тільки з часом усе змінилось. ти і я - що за злісний жарт. коли в двох інтереси різні, душ зв'язок ні гроша не варт: ти смієшся в обличчя й потім підливаєш у кубок отрíй, я спокійно дивлюся в очі й з блиском сталі кидаюсь в бій. ти несеш у собі найгірші мої спогади, ніби сни і боїшся, боїшся того, чим я стала, моєї тьми. я ж іще пам'ятаю кожен твій ревнивий учинок й крок, як сплітались навколо мене троси чорних, лихих пліток. я іще пам'ятаю спроби прикидатися мною. хей, щоб у мене була лиш сестра ти потратила стільки ідей, що твоєї любові хвиля то - жостокий десятий вал і того, чим все це обернеться, з нас ніхто не чекав...
10
1
181
Дедлайни
Я закрила усі дедлайни, хоч, можливо, якісь постскрипт. Коли зовсім нема бажання щось робити - лиш мовчки в крик Й діалоги вести з собою (бо ж заткнути ~себе~ - ніяк) То байду́же, що вже хоч якось, до кінця доскакав, не вкляк. Ось тут маю книжкові стоси, що, от точно, колись читну, Бо ж уявні світи звабливі та я часто у них живу Й маю більші у тому навички ніж, напевно, ~нормальний~ хтось, І натомість з ~нормальним~ соціумом у нас якось... ну... не зійшлось. В мене мрій і бажань зібралося, що хватило б на два життя (Й тих - ельфійських, бо ж ~усе й завжди~ тре освоїти ~допутя~) Та й наснаги хоч щось почати з тої кучі давно нема - Я люблю дерев'яну осінь, та навколо ятрить зима. Сон кружляє довкола й знову не дається до мóїх рук (Або ж я не здаюсь допоки текс в очах не здвоївся, вщух) Із шкідливих - то звички спати п'ять годин (десь та й відісплюсь), Забувати поїсти й думати, що колись я з цим ~розберусь~.
8
1
265