Епілог
– Що з ним? – він кивнув в бік розпростертого на столі чоловіка і опустився на диван, в очікувані відповіді колеги. Поруч томилася завмерла у незвичній позі жінка. Її закам’янілі очі навіювали відверте збентеження. Відчуття, наче хтось невидимий дихає просто в потилицю.
– Бачиш це? – товариш в білому халаті вказав пальцем на темнішу ділянку обличчя мертвого, – посинілий носогубний трикутник.
– Серцевий напад?
– Угу, – кивнув чоловік, закінчивши огляд, – гострий інфаркт міокарда. А з нею що?
Вони разом глянули на сполотнілу й закляклу на дивані жінку.
– Ніби все в порядку. Налякана тільки, – він здійняв плечі і рушив до виходу.
– Потрібно вколоти заспокійливе.
– Роби що хочеш, тільки пильнуй її, добре? Ця клята усмішка мене до біса лякає.
Коментарі