desperation
2018-06-26 08:01:51
Надіюсь, я не сама
Новини, Думки вголос, Цікаве
Зараз чомусь задумалась про те, що я боюсь своїх однолітків. Чому? Бо вони пускають "смертоносні стріли" і дуже часто вони досягають "цілі". У себе в класі я "біла ворона" . Я одна дивлюся аніме, одна офігіваю від Alana Wolkera, одна пишу книги і читаю їх.
Це так... неприємно? Мені боляче через те, що мене ніхто не розуміє, навіть більше! Вони тицяють на мене пальцями і ржуть з того, що я :"Наркоманка". Коли я чую погані слова в свою адресу, то я невідрікаю їх, я погоджуюсь з ними. Я справжня слабачка... І я усвідомлюю це.
Біль... Він мене переслідує щодня, що-хвилини, що-секунди, але я дуже вдячна людям які хоч на деякий час допомагають "втекти" від цькувань. Рано чи пізно мені все ж доведеться зустрітися з моїми ненависними ворогами, але я буду готова, бо поруч будуть люди які заступляться за мене.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Ну, я надіюся, що вони будуть...