Вірші
Всі
Жереб
Ну ж бо, давай!
Зроби перший крок.
Ти відчайдух.
Ось твій кидок.
Бавиться в піжмурки доля лиха.
Чигає невтомно.
Очей не спуска.
Понуро простуєш.
Та щем не вщуха.
В рану вглибляється люта душа.
Біль огортає.
Кричиш несповна.
Сльозами вмиваєшся.
Плач не стиха.
А ти усе сієш.
Волі насіння.
В незагоєні шрами.
Від терну колючок.
І вдихаєш повітря.
Що просякнуте димом.
І сплітаєш вінок.
Зі змерзлих квіток.
7
0
546
Сонне пробудження
Тліє сторінка останньої книги.
Час розтікається лавою чорною.
Де ті рядки?
Де теє слово?
Чом засидівсь на узбіччі брудному, новому?
Хмар не рахуй.
Це - марення, й тільки.
Ґав не лови.
Не падай.
Не ремствуй.
Не клич.
Шкіра мертвіє.
Крокуєш несміло.
В очах пожовтіло.
Не бачиш нич.
Друже, мій друже.
Друже єдиний.
Довго ішов.
Збився твій шлях.
Втомлений.
Зморений.
Повзеш коридорами.
Друже, мій милий.
Крізь шпарину, до сонця.
Зиркни хоч раз.
5
0
589
Держава Деліріон
Держава Деліріон.
В ній люди щасливі.
Не мають очей.
Не мають облич.
В містах і на вулицях тихо, спокійно.
Ніхто не сміється.
І не гомонить.
Усмішка - злочин.
Карається тяжко.
На те є закони.
Вивчи їх всі!
Догматів, поправок не смій забувати!
Зведений робот.
З пластмаси живий.
Мовчи.
Споглядай.
Говори, коли просять.
Голос - машина.
Про це ж пам'ятай.
Скажеш дурне - розпорошать, спустошать.
Ти лялька на шворках.
Не забувай.
4
0
644
