Видалити публікацію?
Veil
2023-06-14 22:54:25
Новини, Думки вголос
Коли рідко заходиш на платформу, втрачаєш звичку ділитися кожною дрібницею, що відбувається у твоєму житті, і мені здається це правильним, бо ділитися чимось особистим в інтернеті доволі ризиковано. Але зараз хочеться поговорити про життя. У ці неспокійні часи я починаю багато чого усвідомлювати, але попри це ще більше гублюся у поняттях та подіях у світі. Кожна ситуація, з якою я стикаюсь, виявляється має подвійні стандарти, а ще після того, як роздивляєшся все що відбувається в світі з різних точок зору, впадаєш на деякий час в такий дисонанс, що не можеш зрозуміти де ти взагалі знаходишся, у якому суспільстві, що відбувається, і чим є ти у всьому цьому хаосі. Буває, підтримуєш одну позицію, бо вона здається правильною, та через деякий час починаєш бачити, що не все так просто. Я розумію, що не хочу бути осторонь, але не бачу сенсу у тому, щоб приймати участь у подіях, при яких я не визначилася з тим, як себе поводити і як себе ідентифікувати. В мене немає мови і немає віри, я загублена у хаосі подій, загублена в поглядах те переконаннях чужих людей, я не бачу себе. Я відчуваю себе проекцію, якої насправді не існувало. У цьому світі важко зрозуміти концепцію щастя для себе. Коли постійно стикаєшся з різними проблемами, потрясінням та розчаруванням, втрачаєш знання та розуміння того, навіщо ти живеш. Не існує поняття стабільності і навряд чи можна отримати навіть її ілюзію. Я не бачу своєї мети. Я втратила розуміння того, чим є дружба. Мені здається, що її не існує і це все добра казка для дітей, щоб поки вони не виросли й не вдарилися реальністю, почавши розбиратися, чим все ж таки є світ, відчували себе у безпеці. Насправді людина існує у самотності і попри весь біль та страждання через те, що не можеш мати справжні добрі стосунки з людьми, починаєш розмірковувати про те, що самотність – це більш природний стан людини ніж відчуття кохання чи справжньої дружби. І тоді у молодому віці ти сумуєш, що не зможеш відчути те, чому тебе вчили з дитинства, бо це - примара ідеального світу, яку люди у собі несуть, щоб мати сили іти далі. Проте не всім це вдається. У світі панує користь. Вигода. Нічого не відбувається просто так. І треба прийняти, що це нормально і так все працює. Це складно, але по-іншому просто ніяк. Ми усі рано чи пізно це усвідомлюємо. Мене не вчили, що світ байдужий. Я дізналася це сама. Тільки в деяких випадках я бачу небайдужість, та ця небайдужість є негативною. А іноді я вигадую її для себе. Ми нікому не потрібні. Ми носимо маски, щоб не проявляти до когось агресію. В деяких випадках лицемірство - дуже зручний та потрібний фасад. Без нього не вижити у великому дорослому світі, як би це не було огидно. Ми руйнуємо світ. На планеті... Ні, у фізичній системі речей немає безпечного місця. Не можна нікуди втекти. Тільки заснути, або заблукати на просторах інтернету, з'їхати з глузду та перестати сприймати фізичний світ, просто існувати і робити одні й ті самі речі кожного дня. P.S. Не знаю, чи я повернулась. Але іноді хочеться обговорити щось складне та печальне. Пофілософствувати. Помудрувати. P.P.S. Мені казали, що якщо постійно мислити негативно, можна накликати біду. Помічаю, що я більшість часу проводжу у негативних думках і не можу налаштувати себе на щось позитивне. А ви вірите в це? #про_життя
10
3
194
Коментарі
Микола Мотрюк
Ні, не вірю... хіба можна переконати себе не жити, і зважитись "припинити ці муки"... Ось, у чому небезпека...
Відповісти
2023-06-15 02:08:01
2
Veil
З цим я погоджуюся.
Відповісти
2023-06-15 08:21:18
Подобається
Veil
@Микола Мотрюк Про це я ніколи думала і сподіваюсь, що не подумаю.
Відповісти
2023-06-15 08:22:00
1