Помріємо?
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Іноді просто хочеться дивитись незалежне кіно, бігти кудись із кількома близькими людьми під сильним дощем, вивчити французьку і взагалі смакувати мову, будь яку мову, яка подобається, а не просто намагатись виразити свої думки у незграбній манері. Розмовляти усю ніч із другом, сидячи на підвіконні й дивлячись на світло яскравих вивісок та ліхтарів. Провести усю ніч на пляжі, дивлячись на рівномірні спокійні хвилі, іноді занурюючи ноги в приємну воду й відчувати м'який пісок. Купити собі ту саму, червону сукню й босоніжки на підборах і танцювати під вуличний оркестр десь в Аргентині. Пів дня провести в атмосферній кав'ярні, працюючи над своєю книгою. Прогулюватись містом, зупиняючись, щоб зробити кілька скетчей міського пейзажу. Відвідувати театри, галереї, знайти нарешті свою спільноту й завзято обговорювати мистецтво й політику... Не боятись обіймати людину, що подобається стільки часу, скільки хочеться. Навчитися говорити "ні" усім речам, що причиняють дискомфорт, обмежують особистий простір, чи просто взагалі тобі не потрібні. Поважати себе та свій час. Кричати та голосно сміятись. Говорити про свої почуття. Говорити про те, що важливо. Бути вільною.
***
Зізнавайтесь, чи планували ви собі подібні моменти? Які б вони були? Можете відчути на мить, що знаходитесь десь там, а не тут і зараз? Я хочу знати усе в деталях, звичайно, якщо хочете поділитись.