Ağ Ölüm
Ferman Azad
(18+)
Dayanıb tində bir oğlan, hələ çox cavan. Kənarda gündüz vaxtı göydə ulduz sayan. Deyən lazım etmə bala ayaq saxla, bir dayan.   Onu tez yerə at.! - Əlindəki "ağ ölümdür". Min cavanlar güldürən, Min cavanlar öldürən. Fikirləş bir ağlını sal başına. Kaş yarıyoldan bu fikirdən daşına Axı cavansan bax bir öz yaşına. Dön sağına bax yerdəki yoldaşına. Nəsə gəlirmi keçmişdən yaddaşına.? Nə faydaa....! Dönmədi fikirindən heyifki cavan. Yaşaya bilərdi çörəyi yesəydi yavan. Heyifki o cavan özündən getdi. Ürək dözmədi, ruh bədəndən getdi. O cavan həyatdan doymadan getdi. "Ağ ölüm" apardı 'ağ' ilə getdi. Dəfninə nə qədər insan, camaat getdi. Sonrada hamısı yığışıb evinə getdi. Qayıtmayan bir tək o cavan oldu. Yenədə ağ ilə "ağ ölüm" oldu.
2019-06-26 12:22:08
3
0
Інші вірші поета
Olmusan Mı? Fərman Azaddı. Düşün
Інші поети
Vika Vitea
@vika_vi_bwsk
Olim
@_Olim_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2812
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6382