Смикнуті нервові нитки заставили вибух на горизонті привернути увагу повстанця і тирана - це була підірвана одна з баз К. У. Л. Ь. Т. - а завдяки наполовино підконтрольними фанатиками ідей Листопада.
           Вибухова хвиля лавиною подалася з гірського масиву, крадучи все по дорозі, блискавично розігналася на декількох пшеничних полях і нанесла нищівний удар по території галявини - прорвавши захист безодні мертвої тиші, та Листопада й Віндікса.
           Густий туман, утворений пилюкою... палений стяг повстанців... розламане знамення К. У. Л. Ь. Т. - а... короткочасні опади у вигляді доща з дрібних кусочків цементу від розірваних стін комплекса. - ці речі відразу оточили їх і заповнили безодню, заставивши втратити один одного з поля зору.
- Сталевий аргумент! - зауважив Віндікс ледве говорячи через напад нервового сміху. - Ти завжди маєш запасний план. Зазвичай це найвідданіші напівпідконтрольні фанатики - камікадзе. Правильно?...
            Листопад почав грати у мовчанку. Декілька підпалених листків пролетіли повз нього, забравши його увагу з собою.
-... гадав, що зможеш провернути спецоперацію за нашими спинами під час переговорів? Щоб пізніше застосувати викрадені файли, як додаткові поступки - шантаж? І знову правильно? Я думав, що ти вкурсі, що не існує жодного сценарію про який я б не знав, або не догадався... - владно і водночас трохи істерично промовив тиран.
             Поклик братів, та сестер знову почав охоплювати його розум, заставляючи в ньому втрачати людяність.
-... як ти не розумієш твоїми послідовниками рухає не свобода, чи міфічне однодумство, а проста Ж. А. Д. О. Б. А. Їм не важливо під ким вони будуть ходити. Під тобою, чи під мною, а просто шанс на виконання їхніх найбрудніших амбіцій...
               Листопад чув монолог Віндікса тільки уривками. Решта його уваги була прикута до мовчазного читання підпалених через вибух рапортів, які пролетіли повз нього:
               "15 серпня року ХХІІІ. Звіт командира спецзагону Н. Е. М. Е. З. И. Д. А" Ярослава Довгорукого"
               Особа Z відправилася з прикордонного міста "Погоріле" до лінії фронту, по дорозі отримавши місцеву підтримку у декількох хуторів і утворивши розсипний загін, ще завдяки допомозі через раніше створених "династій них" шлюбів.
               Після останнього зірваного перепису населення ми змогли в цьому регіоні натрапити на її прямолінійний слід - одна приватна контора, яка розпустила власні тентаклі аж до нашого гарнізону.
               Її хаотичні дії вказують на співпрацю з місцевими повстанцями. Приблизна їхня кількість до 200-та осіб."
               "17 серпня"
               Рецедивістка Z спинилася біля гирла прикордонної річки "Помаранчеві води" і розбила власний табір на деякий час у одній з печер. Поки не появиться сприятлива умова для проривання кордону нашого сателіта, та перебігу на територію контрольовану повстанцями Листопада - це буде можливо під час наступної сутички.
               "18 серпня"
               Наші агенти змогли пробратися в її табір у вигляді пари селян, які змогли втекти від репресій і вирішили відчайдушно приєднатися до її ополчення. Цей хід необхідно було зробити, щоб робити дрібні диверсії у лігві ворога. По трохи розсмокчуючи її місцеву підтримку.
Замітка:"Від любові до ненависті один крок".
                "19 серпня"
                Місцеві коаліційні клерки змогли націоналізувати бунтівну конторку, по звітам виявилося, що вона займалася не кредитними позиками, а махінаціями заради накопичення влади, та впливу. Така собі піраміда контролю ПЗП - послуга за послугою.
               Більшість їхніх звітів було втрачено. Ми змогли віднайти невелике зашифроване серед вцілілої документації.
               "20 серпня" 
               Ми змогли розшифрувати листування. Воно було закодоване кодом Цезаря зі зміщенням на 14-ть букв. Листування велося з лідером найбільшого повстання цього століття Листопадом, щодо колаборації задля захоплення цієї зони і встановленням квазі держави - Солярії. Наша рецидивістка являється Яною Світлодайною.
                Вони обидвоє поділяють погляд нового соціалізма - утопічної форми демократії з наступним слоганом: " Кожен отримає стільки контролю, влади, впливу скільки захоче, але він буде поділений з рештою його оточення".
                "23 серпня"
                Сьогодні, як і узгоджувалося в листуванні Світлодайна прорвала лінію фронту під час сутички, але з наступними корективами у сценарії: вона втратила абсолютно всіх бійців свого ополчення, випадково підпалила два хутора (завдяки нашим діям), та втопила самохідну артилерійську установку в глибоководній річці, також завдяки нам.
               Вона приєдналася до нашого ворога абсолютно ні з чим. Хіба, що тільки з набутим досвідом. Є підозра, що вона зможе зібрати загін середнього по розміру, щоб знищити документацію нашої найближчої бази, та тим самим зірвати наш новий сценарій на цю зону і прикрити власні злочини.
               Таких, як вона ненавидить один з конгресменів коаліційного режиму Віндікс Х. Він секретно дав згоду на побудування макету нашої бази неподалік від місця прорива - на одному з стиків гірських хребтів. Там буде зберігатися виключно тимчасова документація - ту, яку можна стерти.
               База буде слабо оточена по периметру, та замінована декілька ми тоннами тротилу.
               Видно конгресмен визначає її, як найбільшу для нього загрозу."
- Наприклад твій новоспечений сержант Яна Світлодайна. Я ж правильно її назвав? В неї тактика діли, та володарюй, при тому використовуючи всі методи щоб отримати вплив. Після декількох її фатальних оборудок вона здобула підтримку у населення, яке проживає у місті і відсудила половину озброєння у дилерів смер...
-...Віндіксе! - перебив його Листопад спокійним, розміреним тоном, який тримався на сталевих нервах. - Я знаю твою секретну мету.
- Та ти що? - іронічно відповів тиран - Просвіти мене!
                  Повстанець трохи помовчавши відчув, як важкий комок підходить вверх по сухому від напруги горлі. Зараз можна було очікувати на все що завгодно від емоційних перепадів Віндікса, так само як і від його холоднокровного розуму.
- Я не здатен віднайти винних осіб у твоїй проблемі.
- Ти гадаєш, що в мене існують проблеми? - зневажливо і водночас розтягнуто промовив напівшепотом тиран. - Мій наказ є найсильнішим у всій коаліції, а вона має гегемонію над рештою країн в цьому світі.
- Мені здається, що помста це не варіант для самоствердження в суспільстві. Точніше у руїнах від нього.
                    Листопад зробив важку паузу. Зараз, як ніколи раніше необхідно було слідкувати за власними словами. Після війни перемін суспільство розкололося навпіл і настільки сильно трансформувалося, що справді здавалося, неначе куски від нього жили в різних світах. Щоб зменшити напругу необхідно було думкою триматися в ситуації:"Між краплями дощу".
-... етнічна чистка, та штраф бат не зможе викорінити до кінця одне звірство. Мені справді жаль, що з тобою сталося ще до початку твого життя, як такого, але вбивство винних і деякі наукові експерименти над усуненням проблеми не являються виходом.
- А як ще діяти?
                     Риторичне питання зависло у передвечірньому повітрі. На фоні заходу сонця, та загострення ситуації напівшепіт тирана здавася достатньо підступним - навіть небезпечно загадковим.
- Суспільство перетворилося у одного єдиного соціопата! - продовжив Віндікс - Воно само зробило з себе руїни, якби коаліція не втрутилася і не спинила четверту світову війну...
- ...Точно, поглинути абсолютно всі акції великих, та середніх по розміру підприємств і відразу поставити ультиматум низці країн п'ятого, четвертого й третього світу...
- ...Щоб спинити руйнівний механізм його необхідно було по трохи розсмоктувати...
-... Геніальна думка! Щоб подолати корупцію треба зробити з неї інструмент влади...
-... Припустимо, але це був тимчасовий перехідний етап, та й до того ми змогли настільки розвинути ті країни, що вони стали на рівні другого світу...
-... Універсальним рупорами пропаганди К. У. Л. Ь. Т. - а щодо нової суспільної дисципліни...
-... Ми прискорили загально людський прогрес у технологіях...
-... Часто завдяки безпощадним експериментами...
-... Зато один з них майже дороблений, який зможе дати надію кинутим на теренах забуття...
-... Твій експеримент коштував надто дорого - багато з них ще раз загинув...
-... Завдяки йому я колись зміг вижити...
                     Словесна перепалка випадково заставила скинути дипломатичні маски з тирана і повстанця.
-... Лицемір! - розлючено вигукнув Віндікс - Пам'ятаєш в якому світі ми жили до епохи коаліції? Тоді коли інфляція підскочила до таких висот, що замість купюр приймали кров, коли ми кололися декілька разово використаними шприцами, щоб хоча б отримати мінімальний імунітет від віспи, а про зміни влади я взагалі мовчу. Там можна було вести щоденник...
-... Звісно, але хоча б культура перероджувалася. - перебив його Листопад - На світ вийшло безліч талановитих, та нічим необмежених митців, які змогли знову утворити декілька десятків общин у яких були моральні цінності...
-... Та безхребетні лідери...
-... Я не розумію... Ти гадаєш, що зможеш покласти край минулому і поставити еталон нового суспільства... Дай, я догадаюся. Сталевою хваткою?!...
-... Точно, якби вони всі справді хотіли миру, та достатку, то готувалися б до війни...
-... Знаєш, якщо ти маєш настільки сильну рацію, то питання: "Де твоя людяність"...
-... Моя людяність виражається до великої послуги, яку я їм роблю. Я їм даю майже бездоганну стабільність, роботу, навчання, безпеку і привчаю до біо - етики...
-... Біо - етики? Гаразд, тоді наступне питання: "Якщо ти зможеш рятувати життя таких викиднів, як ти, то чи технологія не розшириться і не стануть навмисне вирощувати людей у інкубаторах?"
                   Смертельна тиша опустилася на галявину. Відчувався сильний сморід поту зі сторони Віндікса. Він ненавидів коли його звали викиднем, тому що у такі моменти, як цей він забував, що людина, а рахував себе скоріше примарою, або гомунклом - ехо з глибини майже повністю оточило його розум; в той час, як Листопад мовчки декільками розмашистими помахами руки зміг розкрити металевий стрижень в себе у долоні.
Хочеш миру, готуйся до війни - це найперший урок якого він навчився у коаліції.
                  Клацнув замок - стрижень розкрився і перетворився у легкий металевий спис, який вже повільно крутився в нього у руці.
                  Повстанець старався зосередитись на мізинцю власної лівої руки, щоб краще відчувати інтуїцію і визначати скупі бойові дані посеред туману.
                  На голову йшла тільки одна тактика: "Блокувати атаки Віндікса і під час повного його виснаження нанести один влучний удар, який виведе його з бою" - це мало б збити з нього пиху, та прискорити процес мирних переговорів.
                  Страшенно голосний нервовий сміх прорвав смертельну тишу й тентаклі смороду оточили Листопада.
- Домовилися. Якщо ти настільки хочеш познайомитися з моїми братами, і сестрами, то я можу зробити для тебе послугу, і виконати це негайно. - із сталевою ноткою контролю вимов тиран.
                  Він вже почав окреслюватися з туману, настільки сильно, що було видно його палаючу щоку бордового кольору, та сірі спалахи очей, разом з його мечем типу Бастард у правій руці.