He was made to rule the waves across the seven seas...
Морська практика була завжди чимось особливим для нас, ліцеїстів. Ми вирушили на кораблі ВМСУ. Я став тоді тією людиною, що постачала весь корабель кавою і книгами. Особливо на фашистівську тематику. Там було найлегше.
Ми вирушали в одноденний похід, стояли у добових нарядах- все як має бути.
У поході я багатьох аспектів не очікував. Я став майже штатним радіометристом і штурманом майже одночасно. І це мені прдобалося. За дані "подвиги" я отримав 3 подяки від командира корабля, що віднісся до моїх здібностей доволі добре. Паралельно з цим, я перекладав ще й радіопереговори між цивільними кораблями. Другу половину дня я просто спав.
Потім канікули. Останні в житті відносно спокійні канікули. І я вже був 16 серпня в ліцеї для того, щоб провести КМБ меншому курсу. Там не було майже нічого цікавого. Але на День Незалежності України я став старшиною 1 статті. І тоді начальник ліцею мені сказав таку фразу: "Знаєш, з однієї сторони ти це звання заслужив. Але з іншої я бачу тебе. Хоч і не наскрізь, але бачу. Ти надто великий цинік, ідеаліст і перфекціоніст. Все має бути по-твоєму або ніяк. Саме тому тобі буде важко в житті. Але я гадаю, що зробив вірне рішення".
І це було завжди так. Ті, хто дослухався до моїх думок, завжди отримували похвалу від начальства. Потім мене відсторонили від командування відділенням із залишенням мого звання. Саме тоді сказали офіцери, що мені місце лише на флоті і ніде більше. Але я їх не слухав. На жаль...
Ми вирушали в одноденний похід, стояли у добових нарядах- все як має бути.
У поході я багатьох аспектів не очікував. Я став майже штатним радіометристом і штурманом майже одночасно. І це мені прдобалося. За дані "подвиги" я отримав 3 подяки від командира корабля, що віднісся до моїх здібностей доволі добре. Паралельно з цим, я перекладав ще й радіопереговори між цивільними кораблями. Другу половину дня я просто спав.
Потім канікули. Останні в житті відносно спокійні канікули. І я вже був 16 серпня в ліцеї для того, щоб провести КМБ меншому курсу. Там не було майже нічого цікавого. Але на День Незалежності України я став старшиною 1 статті. І тоді начальник ліцею мені сказав таку фразу: "Знаєш, з однієї сторони ти це звання заслужив. Але з іншої я бачу тебе. Хоч і не наскрізь, але бачу. Ти надто великий цинік, ідеаліст і перфекціоніст. Все має бути по-твоєму або ніяк. Саме тому тобі буде важко в житті. Але я гадаю, що зробив вірне рішення".
І це було завжди так. Ті, хто дослухався до моїх думок, завжди отримували похвалу від начальства. Потім мене відсторонили від командування відділенням із залишенням мого звання. Саме тоді сказали офіцери, що мені місце лише на флоті і ніде більше. Але я їх не слухав. На жаль...
Коментарі