The Fading of Green
It occurs when the mind is still and the eyes become transfixed... on lessons much more important than mere aging. It happens if the conditions in which becoming naked again will not escape our naked attention. Only what you bring to it will bleed and follow through; for with the fading of green, what changes most is you. We view us in a mirror dimly lit. Plumes of smoke surround our sights to see. In poverty, I come. In poverty, I see. In poverty, I become. In poverty, I become seen. I am seen, not for that which has corroded me, but for all that erodes my shameful, shaming shames. No more names. Let's drift away, together, in that sense of shameless unity- of profundity. Of, to them, profanity. From profane to great, only we will be seen in the dimly lit mirror, on pages written once, through the aging of our bodies... in the fading of green. (And we will truly be seen.) Jfw
2018-10-10 03:40:43
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10781
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5983