The Fading of Green
It occurs when the mind is still and the eyes become transfixed... on lessons much more important than mere aging. It happens if the conditions in which becoming naked again will not escape our naked attention. Only what you bring to it will bleed and follow through; for with the fading of green, what changes most is you. We view us in a mirror dimly lit. Plumes of smoke surround our sights to see. In poverty, I come. In poverty, I see. In poverty, I become. In poverty, I become seen. I am seen, not for that which has corroded me, but for all that erodes my shameful, shaming shames. No more names. Let's drift away, together, in that sense of shameless unity- of profundity. Of, to them, profanity. From profane to great, only we will be seen in the dimly lit mirror, on pages written once, through the aging of our bodies... in the fading of green. (And we will truly be seen.) Jfw
2018-10-10 03:40:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4644
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4799